У статті розглянуто особливості вживання латинізмів як складової частини інтелігентського соціолекту кінця XLX - початку XX cm. Аналіз епістолярних текстів української інтелігенції засвідчує зміни у лексико-семантичній структурі слів, що зумовлювало втрату терміно логічної специфіки. Детермінологізація латинізмів відображає особливості їх уживання в українській літературній мові того часу, й зокрема - взаємодію східноукраїнської та західно української мовно-літературної практики.