Том 07
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Том 07 by Subject "Dmytro Pospiekhov"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Дмитро Поспєхов: філософ, психолог, богослов (до 200-річчя з дня народження)(2021) Ткачук, МаринаУ статті, присвяченій 200-річному ювілею із дня народження філософа, психолога, богослова і перекладача Дмитра Васильовича Поспєхова (1821‒1899), вперше в науковій літературі висвітлено віхи його академічної біографії та понад 50-річного (1845‒1899) професорського служіння на кафедрі філософії Київської духовної академії. На підставі аналізу значного масиву друкованих джерел та архівних документів, свідчень колег і учнів Д. Поспєхова вперше розкрито зміст і специфіку його викладацької, педагогічної, адміністративної, редакційно-видавничої, перекладацької діяльності в Академії; доведено його вагому роль у підготовці професійних філософських і богословських кадрів, розбудові філософської освіти та поширенні філософських знань на східнослов’янських теренах. Приділяючи особливу увагу методиці викладання Д. Поспєховим філософських дисциплін, авторка увиразнює новаторський для тогочасних духовних шкіл характер його лекцій-бесід, їхній евристичний, релігійно-просвітницький і морально-виховний вплив на студентів. Окремий акцент зроблено на науково-редакційній роботі, біографічних і бібліографічних студіях Дмитра Поспєхова; розкрито його роль у збереженні та вивченні спадщини видатних філософів і богословів Київської духовної академії 1820‒1840-х рр. ‒ протоієрея Івана Скворцова (1795‒1863), архімандрита Феофана (Петра Авсенєва, 1810‒1852), Сильвестра Гогоцького (1813‒1889). Вперше аналізуючи друковані праці Д. Поспєхова, авторка розкриває зміст і значення здійсненого ним богословсько-філософського дослідження біблійної Книги Премудрості Соломонової, в якому увиразнено безпосередній зв’язок цієї юдейської пам’ятки з філософськими вченнями Філона Александрійського, Платона і стоїків. Авторка звертає увагу також на значний дослідницький потенціал рукописної спадщини Дмитра Поспєхова, пов’язуючи з її вивченням перспективи визначення ролі київського професора у розбудові академічної психологічної науки і розширення сучасних наукових уявлень про зміст і специфіку викладання філософських дисциплін у Київській духовній академії другої половини ХІХ століття.