Школа політичної аналітики

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/17646
Сучасний аналітичний центр, який є частиною могилянського інтелектуального середовища та успішно запроваджує новітні наукові здобутки в українську аналітичну сферу.

Browse

Browsing Школа політичної аналітики by Subject "concepts studies"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Інтертекстуальність дискурсу та концептів у теоріях міжнародних відносин
    (2019) Яковлєв, Максим
    У статті ключова для дискурс-аналітичних процедур концепція інтертекстуальності як міра референтності між текстами та їхніми складниками, а також як спосіб позиціонування тексту та можливість формування ідентичності як засіб переакцентування у владній боротьбі між різними дискурсами застосовується до класифікації теорій міжнародних відносин, за В. Карлснаєсом, в основу якої покладено два виміри теорії – онтологічний та методологічний. Зокрема, доведено, що для груп теорій, які Карлснаєс називає теоріями структуральної перспективи, інтертекстуальність відіграє важливу роль у пов’язуванні ключових концептів та побудови антитез для них, розмежування форм, видів і підвидів теорій, а також саме завдяки інтертекстуальності відбувається відсилка до попередніх дискурсів і текстів, що забезпечує легітимацію цього теоретичного напряму як найбільш "реалістичного". У випадку теорій соціально-інституційної перспективи, які Карлснаєс називає "метатеоретичними позиціями", інтертекстуальність є способом дискурсивного конструювання смислів, ідентичностей, а також можливістю встановлення впливу соціальних норм на поведінку акторів. Інтертекстуальність для теорій перспективи аґентності забезпечує можливість інтегрувати когнітивні та психологічні підходи до прийняття рішень у зовнішній політиці в більш загальні дослідження процесів взаємодії та розв’язання політичних питань на міжнародній арені. Зрештою, для інтерпретативної акторцентрованої перспективи, інтертекстуальність дає змогу поєднати розуміння, отримане за допомогою реконструювання досвіду міжнародної політики на індивідуальних рівнях, із тлумаченням історичних прецедентів, колективних процесів прийняття рішень тощо. У статті також стверджується, що перспективними для подальших досліджень є лінгво-політологічні міждисциплінарні підходи до аналізу концептів, що покладені в основу теорій міжнародних відносин і через деконструкцію яких в історичному розрізі та з позицій сучасності науковці можуть здобути нове розуміння особливостей суспільно-політичних трансформацій на міжнародній арені.