Школа політичної аналітики

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/17646
Сучасний аналітичний центр, який є частиною могилянського інтелектуального середовища та успішно запроваджує новітні наукові здобутки в українську аналітичну сферу.

Browse

Browsing Школа політичної аналітики by Subject "concepts’ sphere of political science"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Сутнісно оспорювані концепти як інструмент політологічних розвідок: визначення і характеристики
    (2020) Яковлєв, Максим
    Стаття присвячена впровадженому в науковий обіг ще в середині 1950-их рр. британським філософом В. Б. Ґоллі поняття "сутнісно оспорювані концепти", яке все ще залишається маловідомим і недостатньо дослідженим в український політичній науці. У статті дається першопочаткове визначення сутнісно оспорюваних концептів, запропоноване самим Ґоллі, а також виокремлюють та пояснюються запропоновані ним ознаки таких концептів. У статті показано, що в назві криється мовний нюанс, який вказує на те, що концепт є не просто спірним, у тому значенні, що він є неоднозначним чи не є чітко визначеним, а те, що за самою своєю природою (тобто "суттю", що відображено у першому слові назви) конкретний концепт стає об’єктом нескінченних дискусій про його значення та смисл і відтак він є не "спірним", а саме "оспорюваним". У статті наводяться і мовно-термінологічні нюанси, що криються в критеріях визначення концептів: критерій "appraisiveness" та "diverse describability", яким підібрані українські мовні еквіваленти. У статті також виокремлені основні характеристики та ознаки сутнісно оспорюваних концептів, зокрема їхня ціннісна складова, внутрішня складність, різноманітна описуваність, відкритість, взаємне визначення оспорюваності концептів з позицій тих сторін, що беруться ці концепти оспорювати, зразок чи взірець, в якому коріниться «концептуальне значення» та прогресуюче протистояння щодо правильного визначення концепту та його коректного застосування. Разом з цими критеріями у статті виокремлені й уточнення до дискурсивних практик довкола таких концептів. Позаяк у своїй доповіді Ґоллі не розглядає семантичних нюансів запропонованого терміну, у статті доводиться, що пошуки першопочаткового значення якогось концепту як лексеми може заводити дослідника в глухий кут. За допомогою двох ілюстративних прикладів сутнісно оспорюваних концептів – популізму в інтерпретації двох німецьких науковців, Я.-В. Мюллера та Б. Штеґемана, та авторського концепту нідерландського соціального психолога Ф. Схапера – вірус популізму – у статті виокремлюється важливість ідеологічного виміру в підходах до політичних концептів, оспорюваність яких може бути обумовлена радикальною ідеологічною позицією. У статті показано, що у випадку авторських концептів оспорюваними можуть бути конотація, запропонована підібраним автором терміном, а також його методологічний підхід. Серед перспективних для подальших досліджень виокремлені дослідження типологій дискурсу, в яких неоднозначні концепти оспорюються.