Хоч би як пильно прозирало око історика філософії вглиб століть, перші паростки систематичної філософської освіти на
східнослов'янських теренах вдається розгледіти не раніше XVII ст. Таке пізнє, порівняно із західноєвропейськими культурами, її народження спричинено, в першу чергу, тривалою відсутністю власне освітнього середовища, опосередкованістю прилучення давньоруської культури до фундаментальної філософської традиції, закладеної
в античні часи, та самою специфікою сприйняття культурних впливів, що зумовили утвердження стереотипного для всього східнослов'янського ареалу образу філософії як любомудрія, "мудрісного житія", моральнісної сповіді та проповіді, шляху духовного оновлення й преображення.