З-поміж тих навчальних закладів, що відіграли ваrому роль у становленні філософської освіти і науки на вітчизняних теренах, на особливу уваrу дослідників заслуговує Київська духовна академія (1819- 1924). Аналіз доробку її професорів і вихованців, представлений у доволі численних фахових розвідках останніх майже двох десятиліть, увиразнює справедливість думки, що її висловив колись Георгій Флоровський: "В Академіях за ХІХ століття склалася своя філософська традиція, причому традиція, значення якої не вичерпується відомчими межами", адже "в духовній школі закладалися підвалини систематичної філософської культури" в Російській імперії. Піклування про її перші паростки, зрощені у стінах Києво-Могилянської академїі, на початку ХІХ ст. беруть на себе російські духовні академії
- Київська, Московська, Казанська, Санкт-Петербурзька. Саме їхніми зусиллями філософська думка на східнослов'янських теренах вперше набуває фахової визначеності й систематичності.