Том 1 № 1 (2024)

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/27897

Browse

Browsing Том 1 № 1 (2024) by Subject "anti-globalism"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Тенденції розвитку сучасних національних спільнот Європи в контексті IV промислової революції та процесів глобалізації
    (2024) Єрємєєв, Олександр
    Статтю присвячено проблемі розвитку національних спільнот у Європі в контексті впливу явищ IV промислової революції (Industry 4.0) та глобалізації, які взаємно обумовлюють одне одного. Вплив цих явищ на національні спільноти об’єднаної Європи має неоднорідні наслідки. У контексті глобалізації, тісно пов’язаної з Industry 4.0, а також феноменів антиглобалізму та євроскептицизму як реакції на неї виокремлено тенденції розвитку національних спільнот у державах сучасної Європи. У країнах Західної Європи переважно спостерігається процес фрагментації національних спільнот. У країнах Центрально-Східної Європи, що перебували у сфері впливу СРСР і стали членами ЄС і НАТО на межі ХХ та ХХІ ст., реакцією на глобалізацію та євроінтеграційні процеси стало зростання впливу євроскептичного та антиглобалістичного націоналізму. В Україні, яка зазнає агресії з боку РФ, розглядає країни ЄС і НАТО як союзників, недостатньо інтегрована в процеси глобалізації та IV промислової революції, тенденції до національного відродження мають переважно єврооптимістичний характер, не породжують скептичного ставлення до глобалізації. Доведено, що IV промислова революція та глобалізація, що взаємно обумовлюють одна одну, формують передумови до послаблення ролі національних держав як на міжнародній арені, так і у сфері внутрішньополітичного розвитку. Суспільні зміни, спричинені цими процесами, викликали явище антиглобалізму та євроскептицизму в країнах ЄС і є чинником коригування глобалізаційних процесів. Поруч із регіональним сепаратизмом політичні спільноти в Західній Європі, які прагнуть відокремлення, все ж залишаються в глобальних і наднаціональних структурах. Україна також виявляє прагнення до національного відродження, спрямованого на дистанціювання від минулого та долучення до передових країн IV промислової революції, зберігаючи відкритий, інклюзивний характер і підтримуючи європейську та євроатлантичну інтеграцію.