12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень by Subject "argumentation"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Принцип незворотності дії закону в часі: еволюція, стан та перспективи вдосконалення його застосування в Україні(2015) Абрамович, Руслана; Козюбра, МиколаАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень). Робота виконана на кафедрі загальнотеоретичних та державно-правових наук факультету правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія". Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, КОЗЮБРА Микола Іванович. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор ТИМОШЕНКО Віра Іванівна (Київський національний лінгвістичний університет) та професор кафедри права кандидат юридичних наук, доцент СТАРОСТЮК Алла Вікторівна (Національний університет Державної податкової служби України). В дисертації на основі здобутків світової правової теорії і юридичної практики досліджено еволюцію ідеї становлення і розвитку теорії та принципу незворотності дії закону в часі, а також формування винятку з нього; простежено співвідношення винятку із принципу незворотності з іншими видами темпоральної дії правових норм; проаналізовано та згруповано основні закони держав різних правових систем на предмет закріплення в них принципу "Lex ad praetorian non valet", досліджено особливості текстуальних конструкцій останнього в залежності від приналежності країни до певної правової сім’ї; проаналізовано міжнародну судову практику щодо застосування незворотності на прикладі Нюрнберзького процесу, практики Європейського Суду з прав людини, Федедерального Конституційного суду Німеччини та ін; узагальнено практику застосування принципу незворотності дії закону в часі судами загальної юрисдикції в Україні, проаналізовано правові позиції Конституційного Суду України щодо тлумачення статті 58 Конституції України, виявлено неоднозначності та суперечності в правових підходах останнього, та запропоновано шляхи їх усунення; досліджено місце принципу незворотності дії закону в часі в українському законодавстві; запропоновано напрями вдосконалення текстуальної конструкції принципу в Основному законі держави.Item Принцип незворотності дії закону в часі: еволюція, стан та перспективи вдосконалення його застосування в Україні(2015) Абрамович, Руслана; Козюбра, МиколаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень). Робота виконана на кафедрі загальнотеоретичних та державно-правових наук факультету правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія". Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, Козюбра Микола Іванович (НаУКМА). Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Тимошенко Віра Іванівна (Київський національний лінгвістичний університет) та професор кафедри права кандидат юридичних наук, доцент Старостюк Алла Вікторівна (Національний університет Державної податкової служби України). В дисертації на основі здобутків світової правової теорії і юридичної практики досліджено еволюцію ідеї становлення і розвитку теорії та принципу незворотності дії закону в часі, а також формування винятку з нього; простежено співвідношення винятку із принципу незворотності з іншими видами темпоральної дії правових норм; проаналізовано та згруповано основні закони держав різних правових систем на предмет закріплення в них принципу «Lex ad praetorian non valet», досліджено особливості текстуальних конструкцій останнього в залежності від приналежності країни до певної правової сім’ї; проаналізовано міжнародну судову практику щодо застосування незворотності на прикладі Нюрнберзького процесу, практики Європейського Суду з прав людини, Федедерального Конституційного суду Німеччини та ін; узагальнено практику застосування принципу незворотності дії закону в часі судами загальної юрисдикції в Україні, проаналізовано правові позиції Конституційного Суду України щодо тлумачення статті 58 Конституції України, виявлено неоднозначності та суперечності в правових підходах останнього, та запропоновано шляхи їх усунення; досліджено місце принципу незворотності дії закону в часі в українському законодавстві; запропоновано напрями вдосконалення текстуальної конструкції принципу в Основному законі держави.Item Судова аргументація: особливості, порівняльний аналіз та вітчизняна і зарубіжна практика : дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук(2021) Кістяник, Володимир; Шевчук, СтаніславДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 "Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень". – Національний університет "Києво- Могилянська академія" Міністерства освіти і науки України. – Київ, 2021. 17. Узагальнений короткий виклад основного змісту дисертації. Дисертаційну роботу присвячено комплексному дослідженню судової аргументації, зокрема розкриті етапи її розвитку, загальнотеоретичні основи, а також особливості і характерні риси аргументації учасників судового процесу. Також у дисертації проаналізовано особливості судової аргументації в романо-германській та англосаксонській правових сім’ях. Особливу увагу приділено аналізу аргументації рішень Федерального Конституційного Суду Німеччини, Європейського суду з прав людини та судів України. У розділі 1. "Історико-правові та загальнотеоретичні засади розвитку судової аргументації" за допомогою історичного методу виокремлені такі періоди розвитку судової аргументації, як античний, середньовічний, новий і новітній. Методом порівняльного аналізу виокремлено місце судової аргументації в системі юридичної аргументації. За допомогою використання порівняння та формально-логічного методу виділено теоретичні підходи, які мають вплив на розвиток судової аргументації: логічний, риторичний, діалогічний, правового реалізму, соціологічний, діалектичний, прагма-діалектичний, герменевтичний, когерентний тощо. У розділі 2. "Особливості судової аргументації в контексті учасників судового процесу, правових сімей та окремих судових інституцій", використовуючи формально-догматичний та емпіричний методи, визначено основні риси судової аргументації та особливості аргументації учасників судового процесу. За допомогою порівняння правових сімей розкрито особливості судової аргументації в англосаксонській і романо-германській правових сім’ях. Аналізуючи судові рішення Федерального Конституційного Суду Німеччини та Європейського суду з прав людини та виокремлено характерні риси аргументації рішень зазначених судів. У розділі 3. "Характерні риси аргументації в судовій практиці України" досліджено аргументацію рішень судів України, їхні особливості та застосування у судовій практиці України. Зокрема, проаналізовано важливі ознаки аргументації в діяльності Конституційного Суду України та в судах загальної юрисдикції.Item Судова аргументація: особливості, порівняльний аналіз та вітчизняна і зарубіжна практика: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук(2021) Кістяник, Володимир; Шевчук, СтаніславАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 "Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень". – Національний університет "Києво- Могилянська академія" Міністерства освіти і науки України. – Київ, 2021. 17 Узагальнений короткий виклад основного змісту дисертації. Дисертаційну роботу присвячено комплексному дослідженню судової аргументації, зокрема розкриті етапи її розвитку, загальнотеоретичні основи, а також особливості і характерні риси аргументації учасників судового процесу. Також у дисертації проаналізовано особливості судової аргументації в романо-германській та англосаксонській правових сім’ях. Особливу увагу приділено аналізу аргументації рішень Федерального Конституційного Суду Німеччини, Європейського суду з прав людини та судів України. У розділі 1. "Історико-правові та загальнотеоретичні засади розвитку судової аргументації" за допомогою історичного методу виокремлені такі періоди розвитку судової аргументації, як античний, середньовічний, новий і новітній. Методом порівняльного аналізу виокремлено місце судової аргументації в системі юридичної аргументації. За допомогою використання порівняння та формально-логічного методу виділено теоретичні підходи, які мають вплив на розвиток судової аргументації: логічний, риторичний, діалогічний, правового реалізму, соціологічний, діалектичний, прагма-діалектичний, герменевтичний, когерентний тощо. У розділі 2. "Особливості судової аргументації в контексті учасників судового процесу, правових сімей та окремих судових інституцій", використовуючи формально-догматичний та емпіричний методи, визначено основні риси судової аргументації та особливості аргументації учасників судового процесу. За допомогою порівняння правових сімей розкрито особливості судової аргументації в англосаксонській і романо-германській правових сім’ях. Аналізуючи судові рішення Федерального Конституційного Суду Німеччини та Європейського суду з прав людини та виокремлено характерні риси аргументації рішень зазначених судів. У розділі 3. "Характерні риси аргументації в судовій практиці України" досліджено аргументацію рішень судів України, їхні особливості та застосування у судовій практиці України. Зокрема, проаналізовано важливі ознаки аргументації в діяльності Конституційного Суду України та в судах загальної юрисдикції.