Океан "феллінізнавства", що над ним добродушно підсміювався режисер ("пишуть про вплив на мене японського мистецтва, що я про те мистецтво ні сном, ні духом..."). Але все ж таки додамо до тієї кінознавчої надполиці одне наше, гадаємо, цілком необхідне спостереження: наскрізна особливість побудови кадру Фелліні. Кадру всіх – рішуче всіх! – його фільмів, починаючи з "Теляток" (перший власне "феллінівський" фільм, що його назву зазвичай зберігають в оригіналі: "Вітелоні", себто "мамині синочки", "мазунчики", "бевзі" і т. д.; словом, саме "телятка"...).