Кафедра філософії та релігієзнавства

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12261

Browse

Browsing Кафедра філософії та релігієзнавства by Subject ""century of total war""

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Довге XХ століття?
    (2022) Йосипенко, Сергій
    Стаття окреслює історичні й інтелектуальні засади, на яких після Другої світової війни будувалася європейська політична система; ця система мала на меті унеможливити будь-яку війну в Європі, однак виявилася нездатною запобігти російсько-українській війні. У статті показано, що ця система будувалася не лише з огляду на травму Першої і Другої світових воєн, а й відповідно до ліберальної настанови щодо війни, яку М. Ватер назвав "війна проти "війни"; водночас у так зрозумілій настанові йдеться не про реальні війни, а про уявну "війну всіх проти всіх". На основі аналізу засад і результатів дослідницького проєкту "Війна та суспільство" під керівництвом Ж. Башлера автор окреслює принципи ліберальної Realpoli tik як реалізації згаданої настанови у царині воєн: вона полягає у їх раціоналізації як на рівні цілей, так і на рівні засобів ведення війни; така раціоналізація зрештою робить війну нераціональною та неприйнятною. З погляду такої Realpolitik, війна є лише надзвичайним засобом політики, а російсько-українська війна — лише ексцесом насильства, тоді як на думку автора, вона є неминучим наслідком ірраціонального та насильницького російсько-українського екстраполітичного конфлікту, ставкою якого є саме існування України. Однією з причин нездатності європейської політичної системи запобігти російсько-українській війні автор вважає переконання, що разом із закінченням холодної війни закінчилося і "століття воєн" у Європі, і що економічна та культурна інтеграція посткомуністичних країн у європейський простір унеможливлює подібні конфлікти. Автор звертається до опису самодостатньої логіки воєн ХХ ст., запропонованого у книзі Р. Арона "Війна за війною", і пропонує розглядати російсько-українську війну як їх продовження; у запропонованій Р. Ароном перспективі, згадане «століття воєн» можна вважати "довгим ХХ століттям", що триває і досі.