Кафедра філософії та релігієзнавства

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12261

Browse

Browsing Кафедра філософії та релігієзнавства by Subject ""I"-concept"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Інтеріоризаця інтерсуб'єктивності в "Я"-концепті та співвідповідальність у трансцендентальній прагматиці
    (2020) Єрмоленко, Анатолій
    У статті тематизовано концепти комунікативної практичної філософії як складника герменевтично-лінґвістично-прагматично-семіотичного повороту у філософії, пов’язаного з переходом від парадигми суб’єктивності до парадигми інтерсуб’єктивності. Зокрема, концепт "Я" розглянуто як чинник інтеріоризації інтерсуб’єктивності, оскільки він від самого початку вплетений у контекст мовленнєвої практики із займенником "Я", що й по-значено рефлексійним "Я є Я". Трансцендентальне "Я" є інтеріоризацією транцендентальної комунікативної спільноти; класичний концепт "повноліття", пов’язаний з "мужністю керуватися власним розумом", є внутрішнім проявом комунікативної компетентності, що в інтеріоризованому вигляді увіходить до структури ідентичності. Розум постає в таких визначеннях, як "дискурс", "арґументація", "консенсус". Своєю чергою, дискурс відрізняється від інших мовленнєвих практик, таких як бесіда, розмова, суперечка, діалог, які також мають свої інтеріоризації, утворюючи складну структуру ідентичності. У статті йдеться про внутрішній "супровід дискурсу" як у процесі обґрунтування людського знання, так і в процесі виправдання (леґітимації) правильності моральних належнісностей. Зокрема, це виявляється у формулюванні категоричного імперативу моральної практики, що розглянуто у світлі переходу від монологічного до трансцендентально-прагматичного вимірів. У статті показано також необхідність переходу від монологічного концепту відповідальності до комунікативного концепту спільної відповідальності. Наголошується, що такий перехід є нагальною потребою сучасної доби, ознакою якої є прагнення подолання кризової цивілізації "ризиків і загроз" і формування цивілізації діалогу на підставі досягнення арґументативного порозуміння, реґулятивною ідеєю якого є "трансцендентальний консенсус".