У статті показано ідеологічний контекст та вибірковий характер
"декомунізаційного" законодавства, його прямий стосунок із етноцентричною політикою
пам’яті. Автор доводить, що "декомунізація" є спробою легітимації нової політичної
еліти України, котра за умов поточної економічної кризи та військового конфлікту на
Сході країни обрала радикальний спосіб конструювання національної ідентичності. Така
модель консолідації небезпечна тим, що, з одного боку, деінтегрує соціально-, етнічно- й
регіонально неоднорідне українське суспільство, а з іншого, завдає суттєвого удару по
зовнішньополітичному іміджу України як суб’єкта євроінтеграції.