У статті розглядаються форми й методи державного терору в Україні після смерті Сталіна. Терор,
як політика залякування та придушення політичних опонентів насильницькими засобами, в період правління
Хрущова набуває в УРСР контрольованих та лібералізованих форм і застосовується більш селективно
та індивідуалізовано проти колишніх членів ОУН-УПА, учасників несанкціонованих владою страйків,
мітингів, демонстрацій, віруючих різних конфесій.