Статтю присвячено аналізу мастер-фрейму антиглобалістського руху та дослідженню результатів
дифузії на фрейми двох українських політичних організацій: молодіжної організації Комуністичної
партії України - Ленінського комуністичного союзу молоді України та троцкістської групи "Робітничий спротив ", які являють собою два різні типи використання антиглобалістського мастер-фрейму.
Стаття демонструє, що на результати дифузії впливає структура політичних можливостей
(а саме наявність або відсутність впливових союзників) і наявність безпосередніх зв 'язків з активістами антиглобалістського руху.