Мета статті - розглянути випадок південнокорейської держави, що сприяє розвитку, в ширшій
теоретичній перспективі й ідентифікувати чинники її успіху. Задля досягнення цього завдання
здійснюється синтез порівняльно-історичної політичної соціології та парадигми аналізу світ-систем.
Успіх південнокорейської держави, що сприяє розвитку, пояснюється з огляду як на її трансформативний
потенціал, так і на сприятливу міжнародну ситуацію.