Том 8

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/22843

Browse

Browsing Том 8 by Subject ""but for" test"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Причинно-наслідковий зв'язок як елемент складу правопорушення в приватно-правових відносинах
    (2021) Кадук, Ольга
    Статтю присвячено дослідженню доктринальних і практичних підходів до встановлення причинно-наслідкового зв’язку в приватно-правових відносинах. Зроблено акцент передовсім на деліктних відносинах як на найменш дослідженій темі. Розглянуто базові концепції причинно-наслідкового зв’язку, а саме "but for" test і "conditio sine gua non", та зроблено висновок, що вони не завжди є єдино застосовні. Питання наявності причинно-наслідкового зв’язку ускладнюється, коли наслідки неправомірної дії чи бездіяльності є непередбачуваними, коли є переривання причинно-наслідкового зв’язку свідомими рішеннями інших осіб та у разі множинності причин. За допомогою порівняльно-правового аналізу концепцій, які існують у різних юрисдикціях, та дослідження практики застосування цих концепцій запропоновано вирішення питання про наявність причинно-наслідкового зв’язку в таких випадках. Зокрема, проаналізовано принцип передбачуваності наслідків у договірному праві, виведений у справі англійського суду "Hadley v. Baxendale", та аналоги цього принципу в деліктному праві. Досліджено залежність наявності причинно-наслідкового зв’язку від характеру наслідків на прикладі справи англійського суду "Jolley v Sutton LBC". Щодо випадків, коли причинно-наслідковий зв’язок переривається свідомими рішеннями інших осіб, досліджено справу Суду справедливості ЄС "Kone AG and Others v. ÖBB-Infrastruktur AG" та Постанову Верховного Суду від 27.02.2019 у справі No 755/2545/15-ц. Щодо проблеми встановлення причинно-наслідкового зв’язку у разі наявності альтернативної причинності досліджено інструмент "materially contributing cause", який вивів Верховний Суд Канади у справі "Athey v. Leonati". Також продемонстровано підхід Верховного Суду у разі множинної причинності на прикладі Постанови Верховного Суду від 05.06.2019 у справі No 757/21639/15-ц.