Кафедра приватного права

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/11981

Browse

Browsing Кафедра приватного права by Subject "abuse of civil rights"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Фраудаторні правочини: поняття та ризики при правозастосуванні
    (2025) Музика, Леся; Манзюк, Іван
    Статтю присвячено дослідженню застосування фраудаторності правочинів у правовій системі України. Концепція фраудаторного правочину відома ще з Римського права як засіб захисту прав кредитора від недобросовісних дій боржника, спрямованих на завдання шкоди кредитору. Однак, останніми роками ця концепція стає дедалі актуальнішою та привертає все більше уваги. Це спричинено новою практикою Верховного Суду, який став широко застосовувати фраудаторність правочинів при вирішенні спорів. У статті проаналізовано поняття фраудаторного правочину. Обґрунтовано, що фраудаторний правочин є практичним проявом принципів добросовісності та заборони зловживання цивільним правом. Проаналізовано практику Верховного Суду щодо кваліфікації правочину як фраудаторного. Встановлено, що у практиці Верховного Суду не сформульовано чітких критеріїв, які вказували б на фраудаторність правочину. Водночас, відзначено, що фраудаторність правочинів застосовується доволі широко, охоплюючи як односторонні, так і багатосторонні правочини, а також договори – як односторонні, так і двосторонні. У статті звернено увагу на ризик порушення принципів юридичної визначеності та свободи договору через широке тлумачення поняття фраудаторного правочину. Обґрунтовано відповідність концепції фраудаторних правочинів вимогам принципу юридичної визначеності. Також доведено можливість обмеження принципу свободи договору шляхом визнання правочину, укладеного з порушенням принципу добросовісності, фраудаторним. Окремо наголошено на необхідності врахування критеріїв розумності та справедливості при такому обмеженні. Автори акцентують увагу на потребі обмеженого тлумачення фраудаторних правочинів у судовій практиці. Зазначено, що правочин має визнаватися фраудаторним лише за умови відсутності інших законодавчо встановлених підстав для його недійсності. Наголошено, що визнання правочину фраудаторним можливе лише як виключний засіб захисту прав особи. Запропоновано перелік рекомендацій, яких слід дотримуватися для коректного застосування концепції фраудаторності правочинів.