У статті проаналізовано практики доносів та звинувачень, до яких вдавалися кияни для іншування
«внутрішнього ворога». Вказано, яким був офіційний дискурс влади щодо ворожих державі категорій
населення. Розглянуто різні категорії таких ворогів (німецькі та австрійські піддані, російські німці
та євреї, самотні жінки, порушники порядку) та запропоновано пояснення мотивів тих, хто писав
доноси або звертався до поліції зі звинуваченнями на адресу неблагонадійних мешканців Києва.