Представлений текст є уривком із статті Р. Рорті "Гайдеґґер, випадковість і прагматизм" (Heidegger,
Contingency, and Pragmatism), перекладеної за виданням: R.Rorty Essays On Heidegger and Others. - Cambridge
University Press, 1996. - С 2 7 - 3 1. Ця стаття вміщує в себе пасажі з іншої статті Р. Рорті (Heidegger wider
den Pragmatisten // Neue Hefte Fur Philosophie. - 1984. - № 23. - S. 1-22), - що являє собою друковану версію
лекції, прочитаної Р. Рорті в Гаверфордському коледжі, яка вийшла друком лише в німецькому перекладі.
Українською мовою перекладено вперше.
Однією з найбільш інтригуючих особливостей
мислення пізнього Гайдеґґера є ствердження
(claim) того, що якщо ви починаєте з мотивів та
припущень (assumption) Платона, то закінчите
якоюсь формою прагматизму.