180: Філософія та релігієзнавство

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/9300

Browse

Browsing 180: Філософія та релігієзнавство by Subject "culture"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Критика ідеології: соціокультурний вимір (М. Штірнер, К. Маркс, Ф. Ніцше, З. Фройд)
    (2016) Лютий, Тарас
    У статті на основі історико-філософського підходу розкрито вплив поглядів Макса Штірнера (1806–1856), Карла Маркса (1818–1883), Фрідріха Ніцше (1844–1900) і Зиґмунда Фройда (1856–1939) на сучасні теорії ідеології. Проаналізовано радикальну позицію Штірнера як фундаментальний еквівалент Марксової критики ідеології. Простежено перехід від вивчення соціальних проблем до критики ідеалістичної філософії і релігії як ідеологічних формацій у марксизмі. Увагу приділено також некласичним сюжетам аналізу оманливих і репресивних ідеологічних систем: ніцшеанській критиці моралі та фройдистській концепції культури.
  • Thumbnail Image
    Item
    Фрагментарій "великої гри" для XXI століття. Вступ
    (2016) Сватко, Юрій
    У статті на підставі праць автора та коментованого введення відповідних термінів і понять розглянуто суттєві моменти функціонування Світу Людини як останньої за часом культурно-історичної моделі життя Європи (ширше – західного світу); запропоновано методологічний апарат філософського дослідження культурно-історичних реалій; створено адекватну філософську мову опису картини світу XXI ст. Автор пропонує оригінальне визначення Європи як ідеї розбудови світу під проводом людської особистості; акцентує увагу на ліберально-демократичній природі Світу Людини, його нинішній смисловій визначеності й фактичній завершуваності; визначає смислові зсуви в системі цінностей (гуманізм, права людини, приватність, науковість, мораль, професіоналізм, конвенціоналізм, культура, культурна комунікація etc.), що перетворюються на відносні цінності (інтереси); фіксує набір актуальних компетентностей "наприкінці Світу Людини" (світська ігрова персонажність, успішність, модність, зірковість, креативність, анархічність, неісторичність, змагальність, риторична вправність, комунікативна банальність). З огляду на принципово ігровий характер Світу Людини важливе місце належить презентації фрагментів оригінальної філософії гри, де автор дає визначення гри і розглядає її культурно-історичні моделі та стилі від античності до сьогодення. Головну увагу приділено проблемі історичного завершення Світу Людини та його перетворення на власну пародію.