«Нампороку» - найвідоміший трактат про мистецтво чайної церемонії. Статтю присвячено розгляду буддійських мотивів у трактаті на матеріалі його першої частини («Записи на згадку»), яка є особливо цінною для вивчення філософських та естетичних засад чайного дійства. Йдеться про відображення у трактаті ідеї сутнісної єдності чайної церемонії та дзен (тядзен-ітімі), тлумачення естетичних принципів вабі та сабі, дзенське розуміння ролі каліграфічних сувоїв (бокусекі) та чайного приладдя, а також дій учасників ритуалу. Окремі мотиви об'єднує ідея про те, що «шлях чаю» є шляхом до буддійського просвітлення, і, водночас, лише просвітленій людині відкривається «шлях чаю».