Том 4-5
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Том 4-5 by Issue Date
Now showing 1 - 11 of 11
Results Per Page
Sort Options
Item Трансформація християнських мотивів у збірці Ігоря Римарука "Бермудський трикутник"(2024) Чупат, ДаринаУ статті йдеться про процеси деміфологізації і реміфологізації, за допомогою яких Ігор Римарук оновлює християнський міф. Ці процеси забезпечують постійну актуальність міфу, зокрема проявляючись у літературі. Завдяки зміні акцентів і трактувань міф зберігає свою "підйомну силу", тим самим лишаючись актуальним. Добре ілюструє зміну поглядів на ключові образи та мотиви християнського міфу розглянута у статті збірка Ігоря Римарука "Бермудський трикутник". У ній автор розробляє нові трактування ядерних елементів християнського міфу, в такий спосіб оновлюючи його.Item Парадокс легітимації в контексті українського фанфікшну(2024) Панфьорова, МаріяВизначивши фанфікшн як особливий тип трансформативного тексту, авторка статті використовує термін "парадокс легітимації" для опису відносин авторів фанфіків із першотекстом, як це пропонує робити Джудіт Мей Фатала у своїй роботі "Фанфікшн і Автор". Парадокс полягає в тому, що незалежно від позиції самого автора фанфікшну та спрямування його твору трансформативний текст водночас підважує і утверджує ідеї оригіналу. Роботу парадокса продемонстровано на прикладі українського фандому манги та аніме "Хеталія" у 2010–2013 рр. Хоч автори намагалися змінити наявний у каноні образ України (зробити її менш емоційною і більш жорстокою, менш пасивною і більш волелюбною), деякі її риси залишалися незмінними, зокрема її білість і родинний зв’язок із Росією. Навіть найбільш радикальні спроби переосмислення перебували в тіні імперських стереотипів, підтримуваних оригінальною мангою. На противагу цьому проаналізовано ситуацію у фандомі, що сформувався у 2019–2020 рр. навколо шипінгу Симона Петлюри й Володимира Винниченка (так звані петлюрченки). На перший погляд, автори фанфіків за петлюрченками перетворюють історичних діячів на тропи, які можливо відтворювати й змінювати на свій розсуд. Однак за пильнішого погляду стає зрозуміло, що навіть найбільш субверсивні фанфіки романтизують Українську Революцію та український бунт як такий. У статті зроблено висновок, що описані особливості парадокса легітимації зумовлено не лише індивідуальними виборами авторів, а і їхнім відчуттям власної національної ідентичності в конкретні періоди української історії. Зокрема, довоєнні твори відтворювали колоніальні наративи частіше за ті, що були написані після 2014 р.Item Образ автора в романтичному літературному тексті (на матеріалі повісти Рене-Француа де Шатобріяна "Рене або наслідки пристрастей")(2024) Шкленська, АнастасіяУ статті проаналізовано, як автобіографічні елементи впливають на образ автора в романтичному літературному тексті. На прикладі повісти "Рене або наслідки пристрастей" Р. Шатобріяна висвітлено як життєтекст, християнська парадигма й тогочасні культурні тенденції стають символічним тлом у творі. Окремо йдеться про так звану хворобу часу й романтизацію ментальних розладів у літературі.Item "Фауст" Й. В. Ґете в тематико-поетичній проєкції на "Італійську подорож"(2024) Шалагінов, БорисУ статті встановлено зв'язки між конкретними спостереженнями і роздумами поета під час його перебування в Італії у 1786–1788 pp. та відповідними сюжетними епізодами, проблемно-тематичними вузлами й поетичними прийомами у "Фаусті", зокрема: виникнення "загального плану" твору, орієнтація на "театральність" цілого, використання сценічної "масовки", поєднання гротеску і карикатурності, серйозного і комічного, карнавальна "пожвавленість", діалог між акторами та публікою, пейзажно-колористичні прийоми, історичні алюзії і конкретні географічні спостереження в "античних" сценах тощо.Item Листи Віктора Петрова до Дмитра Чижевського (1946–1949)(2024) Портнов, АндрійУперше опубліковано листи Віктора Петрова до Дмитра Чижевського 1946–1949 рр. з особового фонду Д.Чижевського в Університетській бібліотеці м. Гайдельберг (Німеччина). Основною темою листування дослідників була робота над підручником "Українська література" (Мюнхен, 1949) для студентів Українського Вільного Університету. У вступній публікації реконструйовано історію знайомства та наукової взаємодії вчених.Item "Сковородинівський" текст в українських драматургії і театрі 1980–1990-х років(2024) Пелешенко, НаталіяУ статті проаналізовано "сковородинівський текст" в українських драматургії і театрі "нової хвилі" (1980–1990-ті рр.), зокрема йдеться про інтерпретацію творів Григорія Сковороди ("Благодарний Еродій" у Львівському академічному театрі імені Леся Курбаса, режисер В. Кучинський, 1993), формування його образу та образу "сковородинівської" людини у п’єсах "Сад" (1971) і "Вертеп" (1972) В. Шевчука, що їх 1989 р. сценічно втілили О. Кужельний і В. Малахов у нових театральних осередках (Київській академічній майстерні театрального мистецтва "Сузір’я" і Київському академічному драматичному театрі на Подолі). У діяльності всіх трьох тоді студійних осередків простежувалися постмодерністські тенденції, зіперті на неміметичність, умовність, гру, експеримент, відкритість форми, інтертекстуальність, міфологічність тощо.Item "Кожний історичний етап спрямовує людину до активності..." (Листи Агапія Шамрая до Анастасії Ніженець 1945–1949 рр.)(2024) Пашко, ОксанаУ публікації на основі архівних матеріалів реконструйовано невідомі сторінки біографії українського літературознавця Агапія Шамрая. Наприкінці 1940-х рр., під час двох репресивних кампаній в Україні, вченого було звинувачено у "буржуазному націоналізмі" та "безродному космополітизмі". Вперше опубліковано чотири збережені листи Агапія Шамрая до літературознавчині Анастасії Ніженець (1945–1949 рр.), з якою його пов’язувала ще з 1930-х зацікавленість давньоукраїнською літературою.Item Розуміння гуманізму Ф. Моріаком і П. Клоделем у контексті французького "католицького відродження"(2024) Польщак, АнеліяСтаттю присвячено дослідженню питань розуміння гуманізму Ф. Моріаком і П. Клоделем у контексті літератури французького "католицького відродження", для якої є характерними певні спільні риси, зокрема оцінка ролі й місця людини в суспільстві та світі. Особливу увагу надано протиборству двох варіантів гуманізму в ХХ столітті — атеїстичного і християнського. Творчість Ф. Моріака у своїй глибинній сутності є вираженням християнського гуманізму, на якому в ХХ столітті позначились роздуми Ж. Марітена стосовно людини в цілісності її природного та надприродного буття. Ф. Моріак, як і П. Клодель, пов’язує справжній гуманізм і християнство, стверджуючи, що Христос є найвеличнішим творцем людських особистостей.Item Моральна проблематика фентезійної окталогії Анджея Сапковського(2024) Крапивницька, МартаСтаттю присвячено аналізу моральної проблематики "Відьмацької саги" А. Сапковського. Простежено функцію мотивів самоусвідомлення і моралі. А. Сапковський конструює героїв, які зіштовхуються з моральними дилемами і мають робити вибір. Багато ключових героїв саги проходять через символічну смерть і переродження до нового життя, після чого намагаються виправити помилки, скоєні раніше.Item Словесна магія Василя Герасим'юка(2024) Кісельова, ЛюдмилаУ статті стисло окреслено феномен "магії слова". Проаналізовано структуру "магічних перформативів" і засоби ритуалізації поетичного тексту на матеріалі творів Василя Герасим’юка. Виявлено функції і символічні значення "магічних помічників" ритуалу, їхній зв’язок з авторським міфом Поета та елементами створюваного Герасим’юком "гуцульського тексту". Також доведено, що ритуальні інтенції, наявні вже в перших збірках Герасим’юка, притаманні усьому корпусу його текстів. Заклинально-замовляльна магія поета спрямована на протистояння хаосу, "переображення" занепалого світу і збереження питомого культурного простору бодай у слові.Item Єврейські образи української літератури XX — початку ХХІ століття(2024) Гайдучок, СофіяУ статті розглянуто розмаїття єврейських образів української літератури та їхню еволюцію від ХІХ до початку ХХІ ст. Проаналізовано нові єврейські типажі в контексті імагологічного дискурсу, окреслено специфіку зображення єврейських персонажів у різні історичні періоди, розкрито взаємодію Свого та Іншого. Матеріалом дослідження є роман В. Підмогильного "Невеличка драма" (1929), новела М. Хвильового "Кімната ч. 2" (1921–1923), роман С. Майданської "Землетрус" (1994), оповідання О. Забужко "Дівчатка" (1998), збірка В. Шнайдера "Записки сільського єврея" (1998) і роман А. Грувер "Її порожні місця" (2022). Залучено як твори українських письменників, так і українських письменників єврейського походження, щоби показати зв’язок двох культур і порівняти імагологічні особливості гетерообразу й автообразу в контексті історико-культурних реалій певного періоду. Окремо було розглянуто імагологічний концепт єврейськості і його авторську варіативність. Зроблено спробу окреслити минулий, теперішній і майбутній стан єврейсько-української культурної взаємодії, зважаючи на трагічні обставини сьогодення.