Парадокс легітимації в контексті українського фанфікшну
Loading...
Date
2024
Authors
Панфьорова, Марія
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Визначивши фанфікшн як особливий тип трансформативного тексту, авторка статті використовує термін "парадокс легітимації" для опису відносин авторів фанфіків із першотекстом, як це пропонує робити Джудіт Мей Фатала у своїй роботі "Фанфікшн і Автор". Парадокс полягає в тому, що незалежно від позиції самого автора фанфікшну та спрямування його твору трансформативний текст водночас підважує і утверджує ідеї оригіналу. Роботу парадокса продемонстровано на прикладі українського фандому манги та аніме "Хеталія" у 2010–2013 рр. Хоч автори намагалися змінити наявний у каноні образ України (зробити її менш емоційною і більш жорстокою, менш пасивною і більш волелюбною), деякі її риси залишалися незмінними, зокрема її білість і родинний зв’язок із Росією. Навіть найбільш радикальні спроби переосмислення перебували в тіні імперських стереотипів, підтримуваних оригінальною мангою. На противагу цьому проаналізовано ситуацію у фандомі, що сформувався у 2019–2020 рр. навколо шипінгу Симона Петлюри й Володимира Винниченка (так звані петлюрченки). На перший погляд, автори фанфіків за петлюрченками перетворюють історичних діячів на тропи, які можливо відтворювати й змінювати на свій розсуд. Однак за пильнішого погляду стає зрозуміло, що навіть найбільш субверсивні фанфіки романтизують Українську Революцію та український бунт як такий. У статті зроблено висновок, що описані особливості парадокса легітимації зумовлено не лише індивідуальними виборами авторів, а і їхнім відчуттям власної національної ідентичності в конкретні періоди української історії. Зокрема, довоєнні твори відтворювали колоніальні наративи частіше за ті, що були написані після 2014 р.
Description
Defining fanfiction as a type of transformative text, the article uses the term "legitimation paradox," coined by Judith May Fathallah in "Fanfiction and the Author," to describe the ambivalent relationship between fanfiction writers and their chosen canon. As paradox implies, regardless of its author’s intention, a fanfic simultaneously defies and supports the ideas of the original work. Examples of such paradox are found in the Ukrainian segment of "Hetalia: Axis Powers" fandom in 2010–2013. Despite fanfiction writers’ efforts of changing the canonical depiction of Ukraine (by making her less emotional and more ruthless, less submissive and more freedom-loving), some of her core traits remain the same, particularly her whiteness and her sibling relationship with Russia. Even the most radical reimaginings remained in the shadow of imperialistic stereotypes found in the original manga series. In contrast, the situation in Ukrainian historical RTF fandom, formed in 2019–2020 around shipping Symon Petliura and Volodymyr Vynnychenko (so-called petliurchenky), appears different. At a first glance, petliurchenky fanfiction writers turn those historical figures into collections of tropes, archetypes that can be changed on a whim. However, it becomes apparent, on closer inspection, that even the most subversive fanfics romanticize Ukrainian Revolution. The article concludes that described functions of legitimation paradox are determined not only by the individual authors’ choices, but also by the expression of their national identity at different points of Ukrainian history. For example, pre-war works of fanfiction repeated colonial narratives more often than those written after 2014.
Keywords
фанфікшн, фандом, парадокс легітимації, рецептивна критика, популярна культура, національна ідентичність, Симон Петлюра, Володимир Винниченко, українська історія, українська література, японська література, стаття, fanfiction, fandom, legitimation paradox, reader-response criticism, popular culture, national identity, Symon Petliura, Volodymyr Vynnychenko, Ukrainian history, Ukrainian literature, Japanese literature
Citation
Панфьорова М. О. Парадокс легітимації в контексті українського фанфікшну / Панфьорова М. О. // Наукові записки НаУКМА. Літературознавство. - 2024. - T. 4-5. - C. 172-176. - https://doi.org/10.18523/2618-0537.2024.4-5.172-176