Browsing by Author "Шмарьова, Тетяна"
Now showing 1 - 11 of 11
Results Per Page
Sort Options
Item Аналіз застосування конструкцій rei vindicatio та acto negatoria у судовій практиці України(2024) Бондарєва, Марія; Рабовська, Світлана; Шмарьова, ТетянаСтаття присвячена застосуванню римських конструкцій rei vindication та acto negatoria у вітчизняній судовій практиці. Названі конструкції з римського приватного права являли собою форми захисту власності, а також належали до категорії речових позовів власника. За допомогою історико-догматичного методу продемонстровано основні конструктивні елементи віндикаційного (вимога не володіючого власника до володіючого не власника про повернення речі) та негаторного (вимога власника, не позбавленого володіння, припинити юридичне або фактичне порушення його права, що створює перешкоди у здійсненні права користування або розпорядження) позовів, які були успадковані й знайшли відображення у положеннях ЦК України. Внаслідок проведення аналізу судової практики (щодо нерухомого майна) виявлено її невідповідність названим вище конструктивним елементам, що має наслідком нестабільність та непередбачуваність практики, а також розбіжність позицій всередині суддівського корпусу. Зокрема, йдеться про питання розмежування віндикаційного і негаторного позовів, а також сфери їх застосування, об’єкта віндикації тощо. Встановлено, що серед причин довгого та суперечливого пошуку підходів до остаточного формування судової практики застосування rei vindication та acto negatoria є утвердження позиції, що правові норми ст.ст. 387, 388 та 391 ЦК України визначають володіння виключно як суб’єктивну правоможність власника, а не як фактичне утримання спірної речі, а також намагання в рамках конкретної справи висловити правові позиції, які через специфіку правовідносин у ній, перешкоджають формуванню більш-менш універсальної формули вирішення речових спорів за допомогою конкретного засобу правового захисту. Визначено, що застосування віндикаційного і негаторного способів захисту пов’язане також з особливістю унормування моменту виникнення права власності на нерухоме майно (момент державної реєстрації), що зумовило формування у судовій практиці концепції «книжкового володіння» та формулювання завдання віндикаційного позову як «введення у володіння», що є відновленням титулу, але не гарантує фізичного повернення речі. Зроблено висновок, що вирішення питання лежить у площині рекодифікації цивільного права, в рамках якого питома вага доктрини вирішить спірні питання правозастосування.Item Ефективний захист права чи жорсткий позитивізм : який шлях обере українська система судочинства?(2003) Шмарьова, ТетянаБільшість парадоксів правозастосовчої практики лежить у площині нерозуміння (наприклад, через низьку кваліфікацію окремих представників суддівського корпусу) або навмисного ігнорування норм законодавчих актів. І хоча цей висновок є суб’єктивним, він, тим не менше, ґрунтується на власному досвіді, який має характер найпереконливішого аргументу. Суд є органом держави, тому на нього повного мірою поширюється правило ч. 2 ст. 19 Конституції України, яке проголошує, що органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Разом з тим, головним завданням суду є захист прав і законних інтересів осіб - учасників конкретного процесу. І всім відомо, що захист цей має бути ефективним і реальним.Item Права жінок у контексті розвитку уявлення про гендерну ідентичність(2024) Посполітак, Дарина; Шмарьова, ТетянаМетою дослідження є визначення як та чому виникли певні правові особливості статусу жінок, як вони розвивалися і як слід зараз забезпечувати права жінок: як біологічної, чи як соціальної групи, чи якось інакше.Item Право на висловлення оціночних суджень крізь призму захисту репутації(2003) Полудьонний, Микола; Шмарьова, ТетянаЗ квітня 2003 р. Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення та безперешкодної реалізації права людини на свободу слова". Цей нормативний акт доповнив Закон України "Про інформацію" статтею 47-1 "Звільнення від відповідальності", згідно з якою ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень, і передбачив можливість звільнення від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом за умови визнання судом такої інформації суспільно значущою.Item Принцип mutatis mutandis як інструмент для зміни судової практики поза межами розумної дискреції(2024) Бондарєва, Марія; Шкрібляк, Катерина; Шмарьова, ТетянаСтаттю присвячено аналізу підставності змін у практиці Великої Палати Верховного Суду, яку слід розглядати як відступ від попередньо сформульованих правових позицій відносно ефективного способу захисту права, за допомогою принципу mutatis mutandis. Наголошено на наявності у науковців права здійснювати критичний аналіз судової практики в контексті її відповідності/не відповідності доктрині. Проведено розмежування між правом тлумачення судом законів й реалізацією дискреційних повноважень, у яких ступінь дискреції оцінюється як необґрунтований та надмірний; аргументовано застосування вживаних лекційних конструкцій. Акцентовано увагу на неприпустимості практичного втілення у судову практику окремих, довільно обраних елементів наукової дискусії, зокрема, що стосується принципу stare decisis й обґрунтуванні за його допомогою права на суддівську нормотворчість – у вигляді прецедента, що де-факто вже існує на практиці і визнається теорією, але, називаючись прецедентом, не є тотожним класичному англійському прецеденту. Аналіз проведено за трьома векторами, які відповідають різним періодам й відповідним їм стандартам судової практики. Перший – зміна позиції з "помилка в обранні ефективного способу захисту як самостійна підстава для відмови у позові" до "відмова у вирішенні спору через неефективність обраного позивачем способу захисту фактично може розглядатися як обмеження права на доступ до суду". Другий – запровадження гнучкого підходу до розуміння принципу диспозитивності й відходу від надмірно формальної оцінки "належної позовної вимоги", яка "не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту". Третій вже знаменує висновок "про інтерпретацію" позовної вимоги, mutatis mutandis – з метою повного захисту права в одному процесі. У висновку зазначено, що тлумачення (інтерпретація) позовної вимоги суперечить принципу диспозитивності, а гнучке його тлумачення на користь такої інтерпретації порушуватиме право іншої сторони, яка не зможе передбачити результат такої інтерпретації при побудові й доведенні власної позиції. Надмірне захоплення судами нововведеннями – з, фактично, привласненням права на нормотворення й відходом від доктрини, навряд чи сприятиме правосуддю. На це похідним чином вказують нерідкі відступи від попередніх правових позицій, що не сприяє юридичній визначеності.Item Проблеми застосування рейтингової пропорційної системи в процесі оцінки знань студентів(Видавничий дім "КМ Академія", 2001) Шмарьова, ТетянаМатеріал виступу на Міжнародній конференції "Практичні проблеми юридичної освіти України в контексті європейської інтеграції", Київ, Україна, 20 вересня 2001 р.Item Регулювання фактичних шлюбних відносин в історико-прикладному аспекті(2024) Бондарєва, Марія; Рабовська, Світлана; Шмарьова, ТетянаСтаттю присвячено комплексному історико-прикладному аналізу інституту спільного проживання жінки і чоловіка однією сім’єю без реєстрації шлюбу. Українським законодавством така форма співжиття, за умови доведення цього факту у разі спору по суду, має наслідками як визнання таких співмешканців не подружжям, але сім’єю, а також режим спільної сумісної власності щодо майна, набутого під час такого співжиття без реєстрації шлюбу. Історія неодноразово показала, що дестабілізація соціально-економічного життя негативно впливає на консервативні інститути суспільства, зокрема, на сім’ю та шлюб – як один з чинників її виникнення та визнання. Тому наразі чинник війни актуалізує тему дослідження. В статті, у розрізі уніфікації термінологічного апарату, наведено історію виникнення та застосування таких понять як "шлюб", "фактичний шлюб" або фактичні шлюбні відносини, та, на противагу їм – "громадянський шлюб". Втім, глосарій наразі навіть на законодавчому рівні містить громіздкі конструкції на кшталт "проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу" або "якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі". І таке становище зумовлює застосування в практиці більш зручних логістичних конструкцій – якщо не в текстах судових рішень, то при аналізі правозастосовчої практики. Одночасно в наукових дослідженнях для позначення фактичного співжиття жінки і чоловіка однією сім’єю поступово вводиться поняття "конкубінат", що є запозиченням не тільки і не стільки з римського права, скільки – з сучасних законодавств європейських країн. Звідси виходять пропозиції щодо спрощеної реєстрації конкубінатів як запорука доведення тих наслідків, які матиме безшлюбне проживання жінки та чоловіка, перш за все – наслідків матеріальних. Враховуючи, що законодавчі приписи визначають зміст правовідносин, а назва інституту має лише зовнішню форму вираження, навіть практичне прийняття поняття і терміну «конкубінат» призведе до його «націоналізації» через адаптацію і наповнення практичним змістом. Через це не виключається й повернення до власної термінології, як то життя «на віру», що точно висвітлює характер правовідносин, особливо, у майновому сенсі – бути готовим довести факт спільного проживання однією сім’єю, оскільки презумпція спільності майна застосовується виключно у разі такого доведенняItem Смертна кара в історико-юридичній ретроспективі: від інституціалізованого замінника кровної помсти до інструменту охорони режиму(2024) Звєрєв, Євген; Шмарьова, ТетянаВідповідність покарання у вигляді смертної кари принципу верховенства права та підтримка ідеї про повернення смертної кари в Україні більше ніж половиною (51 %) українців, опитаних за рік до повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, стали чинниками для порушення питання про необхідність глибшого дослідження сутності цього виду покарання, витоків його формування та тенденцій до його встановлення і скасування. Цю статтю присвячено огляду та аналізу причин становлення, існування та скасування смертної кари як виду покарання в Стародавньому Єгипті, античних Греції та Римі, а також у Московській державі та пізніше — у Російській імперії. Вибір саме цих держав зумовлений як доступністю відповідних матеріалів досліджень для авторів, так і наочністю результатів проведеного огляду та аналізу, представлених у статті. У результаті дослідження, зокрема, встановлено первісне розуміння страти злочинців як відплати: «око за око», тобто рівним за рівне (скоєне). Це принцип таліону (у всіх його видах), і на той час його практична реалізація підживлювалась розумінням справедливості та/або релігійними традиціями. Також встановлено, що згодом смертна кара еволюціонувала від засобу помсти, зокрема кровної, до засобу забезпечення стабільності державного режиму, суспільного ладу. У цьому контексті змінюється мета застосування смертної кари — від відплати до залякування, а для його візуалізації і «виховної ролі» актуалізується елемент публічності її виконання. Питання справедливості також видозмінюється: вона визнається апріорі, якщо смертний вирок затверджено від імені держави. І саме державним очільникам передається право вирішувати, які саме проступки мають каратися смертю. Аналіз історії запровадження і застосування інституту смертної кари в країнах Стародавнього Сходу та античності дав змогу зробити висновок, що статус раба не перешкоджав розумінню, що його вбивство за рішенням суду або іншого юрисдикційного органу є саме стратою особи як біосоціальної істоти. Втім, на потребу вимог тогочасного законодавства відповідальність через смерть мала іноді колективний характер, коли карали невинуватих. Проведений аналіз дає змогу стверджувати, що необхідність встановлення такого виду покарання знижується, якщо немає суттєвих загроз для суспільства. Відповідна загроза чи їх сукупність і буде переважно причиною для введення смертної кари до системи кримінальних покарань. Розглянуті та проаналізовані причини встановлення смертної кари не дають авторам цього дослідження підстав стверджувати про відсутність легальних підстав встановлення чи «нескасування» смертної кари. Проте такі причини можуть бути поза межами завдань, визначених для цієї статті, тож автори планують провести наступні дослідження на основі висновків цієї розвідки.Item Теорія консерватизму Е Бьорка: історія і відповідність сучасним викликам.(2024) Румянцев, Олександр; Шмарьова, ТетянаМета дослідження полягає в розумінні феномену консерватизму як явища, теорії консерватизму Едмунда Бьорка, філософському та ідейному базисі цієї теорії, впливі теорії консерватизму БьоркаItem Четверте покоління прав людини: історичні та теоретичні аспекти, спадковість між поколіннями та правове визнання у міжнародній практиці(2025) Кабаченко, Олег; Шмарьова, ТетянаМета дослідження полягає у всебічному висвітленні четвертого покоління прав людини шляхом вивчення історичного розвитку концепції прав людини та попередніх поколінь, висвітлення передумов та теоретичних засад формування четвертого покоління, встановлення його особливостей та розмежування від попередніх поколінь, закріплення у нормативно-правових актах та оцінки його впливу на розвиток доктрини прав людини.Item Імплементація інститутів англійського права: український досвід та перспективи(2025) Сергієнко, Ігор; Шмарьова, ТетянаДослідницькою метою є визначення умов, підстав та шляхів запозичення окремих інститутів англійського права країнами, що належать до відмінних, від англосаксонської, правових сімей, а також формування імплементаційних моделей – з акцентуванням на український досвід, здійснюване на підставі аналізу сучасного стану й історії розвитку відповідних правових систем.