Browsing by Author "Тесленко, Ігор"
Now showing 1 - 9 of 9
Results Per Page
Sort Options
Item Населення та міська влада Житомира (1782-1793)(2023) Антонюк, Данило; Тесленко, ІгорМета роботи полягає у тому, аби на підставі проаналізованих джерел та історіографії реконструювати чисельність і структуру населення Житомира та склад його маґістрату.Item Освітньо-наукова програма провадження освітньої діяльності на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти для підготовки здобувачів ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія [НаУКМА, 2016](2016) Бажан, Олег; Григор’єва, Тетяна; Диса, Катерина; Кірсенко, Михайло; Тесленко, Ігор; Шліхта, Наталія; Яковенко, Наталія; Яременко, МаксимОсвітньо-наукова програма, за якою провадитиметься освітня діяльність третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти з підготовки здобувачів ступеня доктора філософії за спеціальністю "032 Історія та археологія", спеціалізація –"Історія", розроблена згідно з вимогами Закону України "Про вищу освіту" (редакція від 13.03.2016 р.) і "Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України No 266 від 23.03.2016 р. Мета програми полягає у підготовці нового покоління висококваліфікованих фахівців, які будуть здатні працювати за найкращими світовими стандартами, зберігаючи та творчо розвиваючи головні досягнення вітчизняної історичної науки.Item Острозька Гальшка (Єлизавета) Іллівна (1539-1582)(Видавництво "Наукова думка" НАН України, 2021) Тесленко, ІгорОстрозька Гальшка (Єлизавета) Іллівна (1539—1582) — княжна з роду Острозьких, спадкоємиця половини Острозького князівства, вважається фундаторкою Острозької академії.Item "Працьовитий і невтомний" Василь Германович - співак і слуга чотирьох поколінь князів з Острога(2023) Тесленко, ІгорКультурні осередки ранньомодерної України-Русі віддавна приваблюють увагу дослідників, зокрема істориків музики. Один із таких осередків в останній третині XVI — першій половині XVII століття був у волинському Острозі. Місто славилося не тільки своїми величною резиденцією, друкарнею, інтелектуальним гуртком і слов’яно-греко-латинською академією, а й "вокальною школою", продуктом якої був так званий острозький напів. Хто і коли створив школу — достеменно невідомо, та й загалом інформації про музикантів і співаків, які у цей "класичний період" проживали в місті, виявлено надзвичайно мало. Ця стаття покликана заповнити прогалину і ввести в науковий обіг біографічний матеріал, дотичний Василя Германовича († 1626), який був придворним співаком київського воєводи князя Василя-Костянтина Острозького (1526–1608) і служив кільком поколінням його нащадків. Дотеперішні відомості про цю постать обмежувалися фіксацією його імені ("Василь Співак") у документі 1621 р. Завдяки віднайденню інших рукописних джерел, насамперед заповіту майстра, вдалося суттєво розширити дані про нього. У статті порушено питання походження і складу родини Василя Германовича, умов його служби та матеріального забезпечення. Окремий наголос у роботі зроблено на останніх розпорядженнях співака, який волів бути похований у Дерманському Святотроїцькому монастирі і передав усе своє майно дружині та близькому родичу, названому в заповіті його "внуком". Цей унікальний документ опубліковано у додатку до статті.Item Публічна кар'єра, клієнтела та господарська діяльність князя Станіслава Радзивила (1559-1599)(2021) Стафійчук, Маргарита; Тесленко, ІгорУ дослідженні крізь призму життя та кар’єри Станіслава Радзивила "Побожного" (1559-1599) показані "українські сюжети" його суспільно- політичної та економічної діяльності. На підставі аналізу документальних джерел з використанням просопографічного та мікроісторичного підходів, історико-критичного порівняльного методу висвітлено родинну динаміку Радзивилів (на фоні змінної релігійної ідентичності), реконструйовано щаблі кар’єрного зростання князя Станіслава, стадії формування комплексу його землеволодінь і персональний склад клієнтели, а також зв’язки всередині неї. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел та літератури, додатків (ітинерарій князя, генеалогічне дерево Радзивилівської фамілії, таблиці поборових реєстрів кінця XVI ст., перелік судових справ щодо біглих селян, зем’янські маєтки Олицької ординації, перелік слуг і клієнтів, список возних та шляхтичів-свідків, карта волинських маєтків). Список архівних джерел, багато з яких вперше в історіографії залучено для дослідження діяльності аристократа, складається з понад 100 позицій. У роботі також використано десятки монографій, статтей та археографічних видань.Item Сеймики Київського і Чернігівського воєводств на вигнанні: учасники, організація та діяльність(2021) Воробей, Мирослава; Тесленко, ІгорМагістерська робота присвячена київському та чернігівському сеймику на вигнанні у період між 1648 та 1658 рр. Метою роботи є дослідження особливостей функціонування сеймиків київського та чернігівського рицарських кіл на вигнанні в контексті воєнно-дипломатичного протистояння за ці терени між Військом Запорізьким, Річчю Посполитою та Московським царством. У фокусі дослідження вивчення парламентської діяльності рицарства, змін у проведенні сеймиків та просопографічний аналіз найактивніших політичних лідерів кожної зі шляхетських корпорацій. Окрім цього, у роботі застосовується порівняльний метод, для з’ясування ключових відмінностей між киянами та чернігівцями до і після спалаху козацької революціїItem Старокостянтинівська волость у XVI – XVIII ст.: склад, управління, демографія(2020) Петров, Максим; Тесленко, ІгорІсторія Старокостянтинівської волості досі не стала предметом комплексного дослідження. Раніше автори розглядала лише окремі аспекти історії регіону, зазвичай лише в контексті міста Старокостянтинова. Це дозволяє нам вважати обрану тему актуальною. Мета роботи – дослідити, як упродовж XVI-XVIII ст. змінювалися демографічна ситуація у волості, її склад та система управління нею.Item Тестаменти князів Заславських(Видавництво Національного університету "Острозька академія", 2020) Демченко, Людмила; Тесленко, ІгорЦя публікація є продовженням серії матеріалів, виданих у попередніх випусках журналу. Князі Заславські (Жеславські, Жаславські) були нащадками Юрія Васильовича Острозького († бл. 1500), який внаслідок поділу батьківщини зі своїм братом Іваном успадкував половину Острозького князівства і зробив центром своїх володінь місто Заслав (Жеслав, Жаслав, нині Ізяслав Хмельницької області). Рід функціонував з кінця XV до початку XVIII ст. (останній його репрезентант по чоловічій лінії помер у 1672-му, а по жіночій – у 1709 році). Вісім поколінь фамілії представлені 36 особами, які носили титул князів, княгинь або князівен Заславських. На даний момент вдалося виявити тестаменти лише вісьмох із них. Заповіт ще однієї особи згадується в джерелах побіжно. Не виключено, що у майбутньому цей перелік збільшиться, принаймні, поруч із Заславськими, які відійшли в інший світ у дитинстві або в період, коли практика укладання заповітів ще не була поширена, можна назвати чимало таких, які цілком спроможні були залишити на письмі свої останні розпорядження.Item Топографія, населення і міський уряд Житомира (1782-1793)(2021) Антонюк, Данило; Тесленко, ІгорМета роботи полягає у тому, щоб на підставі проаналізованих джерел та історіографії реконструювати структуру маґістрату, чисельність населення та просторову структуру Житомира досліджуваного періоду.