Browsing by Author "Єрмоленко, Анатолій"
Now showing 1 - 11 of 11
Results Per Page
Sort Options
- ItemГуманізм у філософії культури Володимира Шинкарука(Знання України, 2021) Єрмоленко, АнатолійМатеріали доповіді учасника Міжнародної науково-практичної конференції "Гуманістичні ідеї у творчості В. І. Шинкарука: історія та виклики сучасності : XVI Шинкаруківські читання", м. Київ, 22 квітня 2021 р.
- ItemДискурс війни в сучасній практичній філософії: межі діалогу(Знання України, 2022) Єрмоленко, АнатолійМатеріали доповіді учасника Всеукраїнського круглого столу "Читання пам'яті Івана Бойченка - 2022 Людина. Історія. Мир і війна" (м. Київ, 21 жовтня 2022 року).
- ItemМоделі комунікативної раціональності в критичній соціальній теорії Юрґена Габермаса(2011-09-13T12:12:13Z) Дмитренко, Ксенія; Єрмоленко, АнатолійМагістерська робота присвячена розглядові критичної соціальної теорії Юрґена Габермаса, – її основних понять та становлення. В контексті Габермасової творчості можна виокремити два типи соціальної критики, – рефлексійну та комунікативну. Обидві теоретичні побудови спираються на модель нормативно-емпіричної дисципліни, проте якщо в першій головну роль відіграє герменевтична складова, то у другій, – нормативно-трансцендентальна.
- ItemНімецька філософія в українському контексті (70-80-ті роки XX ст.). Частина II(2022) Єрмоленко, Анатолій; Хома, Всеволод; Давіденко, Ілля; Мирошник, КсеніяІнтерв’ю Всеволода Хоми, Іллі Давіденка і Ксенії Мирошник із Анатолієм Єрмоленком
- ItemОбов'язок(2022) Єрмоленко, АнатолійОбов’язок – одна з провідних категорій етики, практичної філософії, соціальної і політичної філософії та права філософії; моральне зобов’язання людини, групи осіб, класу, спільноти, суспільства. Обов’язок визначає модальність належного, повинного, що, на відміну від модальності примусу, пов’язана зі свободою людини.
- ItemОсновні питання філософії(2022) Єрмоленко, АнатолійОсновні питання філософії – питання, відповіді на які мають фундаментальне значення для основ філософствування та подальшого розвитку філософії. Важлива роль Основних питань філософії зумовлена тим, що відповіді на них визначають вирішення всіх інших проблем філософії, а також є вагомими для інших наук, особливо для політики та етики, та для практичного життя. Зокрема це питання про те, чи існують об’єктивні цінності поза суб’єктивними намірами та бажаннями.
- ItemПрактична філософія Григорія Сковороди у світлі нашого досвіду(2022) Єрмоленко, АнатолійУ статті тематизовано практичну філософію Григорія Савича Сковороди з погляду провідних тенденцій сучасної філософської думки: "реабілітації практичної філософії" та комунікативного повороту у філософії, складниками яких є неосократичний діалог, філософія комунікації та етика дискурсу. Тлумачення філософії Сковороди здійснюється не тільки відповідно до принципу "пізнай самого себе" як методу пізнання, а насамперед у вимірі сократичного діалогу, коли застосовуються методи маєвтики та еленктики у спільному пошуку істини, розв'язання моральних проблем. Діалогічний характер методу Сковороди полягає в тому, щоб шляхом арґументації шукати істину разом з іншими людьми, істину, яка постає й моральною категорією. У статті показано актуалізацію філософії Сковороди в дорадянський, радянський та сучасний періоди дослідження його творчості в незалежній Україні. Головна теза роботи полягає у твердженні про те, що Сковорода не зводив філософію до життя, а саме життя підносив до філософії. Філософія і була його життям — практичною філософією життя, що утворювала його діалогічний габітус. Сократичний діалог постає у філософії, у повсякденних практиках спілкування з людьми, зокрема і в мандрівному габітусі мислителя. Мандрування є важливим елементом і його філософії, і його життя, і його габітусу. Мандрівний характер габітусу Сковороди виводить його діалоги за межі гносеології, переводячи діалог у практичну, точніше, морально-практичну площину. Сковорода як просвітитель, спираючись на габітус української культури та діалогічних практик, трансцендує цей габітус, підносячи його до габітусу розуму. У роботі стверджується думка про потребу та необхідність розвивати й практикувати неосковородинівський діалог як складник всесвітньої тенденції розвитку діалогічної практичної філософії й діалогічної цивілізації. У статті показано не тільки значущість філософії Сковороди як історико-філософського феномену, а й її роль у сучасних філософських дослідженнях в Україні, а також національно-визвольних змаганнях українського народу в боротьбі проти аґресивної політики Росії.
- ItemРозмисли щодо нашого осереддя в умовах зовнішніх і внутрішніх загроз(2017) Бьолер, Дитрих; Єрмоленко, АнатолійПереклад статті Бьолера Дитриха "Розмисли щодо нашого осереддя в умовах зовнішніх і внутрішніх загроз". Переклад з німецької А. Єрмоленка.
- ItemСпротив замість перемовин(2023) Єрмоленко, АнатолійМоя відповідь Юрґену Габермасу, для якого поразка України не гірша за ескалацію конфлікту. Він не розуміє, що Путін націлений на Захід, чию свободу відчайдушно захищають в Україні. Вперше надруковано на сайті видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.
- ItemСпротив замість перемовин. Відповідь українського філософа Анатолія Єрмоленка Юрґену Габермасу(2022) Єрмоленко, АнатолійФілософія Юрґена Габермаса надзвичайно близька мені. Я, київський філософ, був одним із перших дослідників в СРСР 1970-х років, хто почав відкривати нову німецьку філософію для радянського інтелектуального простору. У цьому просторі ще довго домінувала спрощена та ідеологічна версія "марксизму-ленінізму". Філософія Габермаса здійснила в ній одну з тих "маленьких революцій", які насправді змінили все. Я був одним із тих, хто почав перекладати твори Юрґена Габермаса українською та російською мовами, писати тексти про комунікативну практичну філософію та популяризувати цю філософську парадигму.
- ItemЦіннісно-нормативне обґрунтування концепції леґітимного насильства в лібертаріанстві(2020) Кутняхова, Богдана; Єрмоленко, АнатолійОб’єктом дослідження є леґітимне насильство у філософсько-політичній течії Лібертаріанства. Предметом дослідження є політично-філософська течія Лібертаріанство. Метою роботи є аналіз ціннісно-нормативного обґрунтування концепції леґітимного насильства в лібертаріанстві.