Кафедра хімії

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12292

Browse

Browsing Кафедра хімії by Author "Голуб, Олександр"

Now showing 1 - 7 of 7
  • Thumbnail Image
    Item
    Алюміній [електронний ресурс]
    (2019) Голуб, Олександр
    У статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про алюміній — хімічний елемент з протонним числом Z = 13.
  • Thumbnail Image
    Item
    Аргентум [електронний ресурс]
    (2021) Голуб, Олександр
    У статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про аргентум — хімічний елемент з протонним числом Z = 47.
  • Thumbnail Image
    Item
    Арсен [електронний ресурс]
    (2022) Голуб, Олександр
    У статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про арсен — хімічний елемент із протонним числом Z = 33.
  • Thumbnail Image
    Item
    Аурум [електронний ресурс]
    (2020) Голуб, Олександр
    У статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про аурум — хімічний елемент.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ефективність аплікаційного сорбенту нового покоління в комплексному лікуванні синдрому діабетичної стопи
    (GS Publishing Services, 2021) Біляєва, Ольга; Голуб, Олександр; Вакулик, Поліна; Крижевський, Євгеній; Гайдай, Аліна
    Розділ з колективної монографії "Scientific trends: modern challenges. Volume 2", у якому висвітлено питання ефективності аплікаційного сорбенту нового покоління в комплексному лікуванні синдрому діабетичної стопи. Метою роботи було вивчити спектральні та десорбційні властивості нанокомпозитного препарату (аплікаційного сорбенту) "Орнідасил" для лікування гнійних ран з пролонгованою антимікробною дією.
  • Thumbnail Image
    Item
    Лицар науки і волі України
    (2018) Голуб, Олександр
    Книга присвячена життю і діяльності видатного українського вченого і блискучого педагога Андрія Голуба, з яким тісно пов'язаний розвиток неорганічної та координаційної хімії і хімічної термінології в Україні. За спогадами сучасників, друзів, колег простежується тернистий шлях цієї непересічної постаті, яка зробила неоціненний внесок у розвиток української науки, була великим патріотом свого народу, вірним його сином.
  • Thumbnail Image
    Item
    Магнітні дослідження донних відкладів та грунтів як інструмент виявлення небезпечних геодинамічних екзогенних процесів на прикладі заповідника Хортиця
    (2025) Меньшов, Олександр; Горошкова, Лідія; Голуб, Олександр; Горошков, Станіслав
    Вступ. Під час військових дій території з різними типами землекористування зазнають значного негативного впливу. Природні та антропогенні комплекси природно-заповідного фонду острова Хортиця перебувають під постійною загрозою ракетних ударів, атак дронів, керованих авіабомб тощо. Додатковий тиск створює урбанізоване середовище та важка промисловість Запоріжжя. Окрім цього, зникнення Каховського водосховища спричинило незворотні зміни у біорізноманітті, водному режимі та ландшафтних умовах прилеглих територій, зокрема острова Хортиця. Метою даної статті є оцінка змін природних і антропогенних комплексів заповідника Хортиця шляхом аналізу магнітних властивостей та визначення концентрації небезпечних хімічних сполук, зокрема важких металів, у донних відкладеннях осушених озер, що виникли після руйнування Каховської греблі, а також у ґрунтовому покриві. Методи. Магнітну сприйнятливість вимірювали за допомогою лабораторного капамістка KLY-2 Kappabridge. Питома магнітна сприйнятливість (χ) визначалася шляхом нормалізації на масу. Вміст хімічних елементів аналізували за допомогою рентгенофлуоресцентного (XRF) аналізу, використовуючи обладнання компанії Elvatech. Результати. Проведено дослідження донних відкладень озер Кам'яне, Прогній, Рисове та Піщане, а також ґрунтового покриву лісової ділянки. Виявлено високу магнітну сприйнятливість. У більшості точок спостереження зафіксовано досить високі значення χ = 50–100 × 10-8 м³/кг, тоді як окремі зразки демонструють ще вищі показники (χ = 100–300 × 10-8 м³/кг). Такі значення можуть бути пов'язані як із техногенним забрудненням, так і з літогенним походженням магнітних мінералів, що надходять із виходів кристалічного фундаменту в околицях Хортиці. Крім того, підвищену магнітну сприйнятливість зафіксовано у піщаних ґрунтах змішаного лісу. Значущу кореляцію магнітної сприйнятливості виявлено лише для хрому (коефіцієнт кореляції – 0,4). Водночас встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) важких металів: свинцю у 2–8 разів, цинку у 2–10 разів, хрому у 20–50 разів, міді у 10–20 разів, нікелю у 5–20 разів, кобальту у 5–8 разів. Висновки. Магнітна сприйнятливість донних відкладів озер та ґрунтового покриву острова Хортиця є високою. Припускається, що це пов'язано з накопиченням літогенного матеріалу від вивітрювання гірських порід кристалічного фундаменту. Концентрація низки елементів, в першу чергу важких металів, перевищує ГДК у 2–50 разів. Однак значущий коефіцієнт кореляції зафіксовано лише між χ та Cr (0,4). Отже, магнітні мінерали не мають генетичного зв'язку з матеріалами, які вміщують важкі метали. Тобто скоріше за все техногенний вплив відсутній.