Кіно-Театр. 2024. № 5

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/31768

Browse

Browsing Кіно-Театр. 2024. № 5 by Author "Канівець, Анастасія"

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Західна оптика "хорошого росіянина"
    (2024) Канівець, Анастасія
    Серед серіальних новинок року український глядач, на превеликий жаль свій, побачив і мінісеріал під назвою "Джентльмен у Москві". Факт сам по собі маловтішний, адже показує, наскільки західному світу важко скинути з себе російські чари і бодай на час міжцивілізаційної війни відкласти вбік стереотипи про "матушку-росію". Цей аватар має змусити глядача «зрозуміти» і полюбити показаний йому світ – байдуже, наскільки далекий той від реального.
  • Thumbnail Image
    Item
    Роман Бондарчук: кіно українського Півдня
    (2024) Канівець, Анастасія
    Творча кар’єра Романа Бондарчука напрочуд стабільна: ще з кінця 1990-х – лауреат низки українських і міжнародних фестивалів, причому в царині не лише кіно, а й журналістики і телебачення. Студентом у своїх фільмах одержував нагороди за операторську роботу, за режисуру, призи за найкращий ігровий фільм і найкращу операторську роботу. Вже на цьому етапі увиразнилась така ключова для творчості митця риса, як поєднання ігрового й документального кіно. Образну й концептуальну картину українського Півдня Роман Бондарчук показав у своєму повнометражному дебюті "Вулкан". Назва апелює до ідеї "пульсації енергій": "Потрапляєш туди і розумієш, що живеш на вулкані". За Півднем прочитується і вся Україна. Режисер вміє показати цю землю, її людей без прикрас, але з любов'ю. Він вірить у силу кіно, в те, що воно малими кроками змінює світ на краще.
  • Thumbnail Image
    Item
    "Я і Фелікс": колективний спогад про 90-ті
    (2024) Канівець, Анастасія
    Фільм "Я і Фелікс" став повнометражним ігровим дебютом режисерки Ірини Цілик і письменника та військовослужбовця Артема Чеха (Чередника). Хоча у фільмі йдеться про чоловічі досвіди – досвід переходу хлопчика в підлітка, а з підлітка в юнака, досвід покаліченого війною чоловіка – проте передані вони поглядом жінки, що сама була дитиною в 90-ті і стала матір’ю в 2000-ні. Окрім дорослішання й образу 90-х як часу випробувань і пошуків, важливою темою фільму є тема війни. Для покоління 30-40-річних дев’яності залишаться часом, що водночас травмував і зростив. Нашим колективним Феліксом.