Кафедра української мови
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра української мови by Author "Кобченко, Наталя"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Семантико-прагматичниий потенціал прецедентного висловлення в українському масмедійному дискурсі(2022) Кобченко, НаталяЗагальновідомо, що прецедентні феномени є тими знаками, які репрезентують специфіку існування й мислення певної лінгвоспільноти, втілюючи засадничі концепти її ментальности й культури, демонструючи її ідентичність та транслюючи її історичну пам’ять. Відповідно, зі зміною умов існування певної лінгвоспільноти змінюється і фонд її прецедентних феноменів. Потужним чинником, що зумовив оновлення корпусу прецедентних феноменів представників української лінгвокультури, стала втрата Україною свого понад трьохсотлітнього колоніального статусу. Ознайомлення із забороненими або викривлено потрактованими в радянські часи постатями історичних діячів та культурним спадком (не тільки тоталітарної доби) і, відповідно, суспільна оцінка їхньої значущости сприяють не лише актуалізації забутих прецедентних феноменів, а й витворенню нових. Яскравою ілюстрацією останнього є функціювання в комунікативному просторі українців вислову Євгена Чикаленка про те, що Україну треба любити не лише до глибини душі, а й до глибини кишені. Сьогодні цей афоризм став відомішим, ніж постать самого автора, і увійшов до складу прецедентних феноменів української лінгвокультури. Це підтверджують і тенденція втрати ним паспортизованости (доволі поширене вживання без зазначення автора та навіть приписування іншим відомим особам, здебільшого Петрові Яцику), і функціювання в публічному дискурсі численних його структурних і лексичних варіантів. До того ж ці варіанти подекуди транслюють дещо інші порівняно з оригінальними висловленнями змістові наповнення та модальні плани. Тому мета цієї розвідки – з’ясувати семантичні зміни Чикаленкового вислову й простежити його прагматичні функції у сучасному масмедійному дискурсі. Реалізація цього сприятиме осягненню функційної ролі окремого прецедентного феномену в постколоніальному суспільному дискурсі певної лінгвоспільноти та оцінці меж прецедентности, пов’язаних зі здатністю прецедентної одиниці до модифікацій і трансформацій.Item Система подвійних синтаксичних зв'язків у граматичному ладі сучасної української мови: [монографія](Освіта України, 2018) Кобченко, Наталя; Мойсієнко, АнатолійМонографія є комплексним дослідженням подвійних синтаксичних зв’язків, що функціюють лише на рівні речення в межах тричленних конструкцій — синтаксичних трійок — та віддзеркалюють на мовному рівні паралельні відношення кожної з трьох реалій позамовної дійсності з двома іншими. Обґрунтовано концептуальні засади вивчення явищ подвійності на синтаксичному рівні мовної системи, запропоновано теоретичну схему аналізу й опису подвійних синтаксичних зв’язків та їхніх перехідних виявів, з’ясовано диференційні риси подвійних синтаксичних зв’язків, критерії відмежування їх від суми двох одиничних синтаксичних зв’язків, визначено принципи їх класифікації та вписано їх як підсистему в загальну матрицю синтаксичних зв’язків, показано їхню взаємодію з іншими синтаксичними зв’язками в процесі організації та трансформації центральної синтаксичної одиниці — речення. Схарактеризовано механізми реалізації кожного з типів подвійного синтаксичного зв’язку та сфери їхнього поширення, а також висвітлено зони розпаду подвійного синтаксичного зв’язку та його переходу до одиничного.Item Український вокатив: зміна поглядів на функції морфологійної форми на тлі суспільних трансформацій(2022) Ясакова, Наталія; Кобченко, Наталя; Ожоган, ВасильThis article highlights changes in the linguistic interpretation and practice of using the vocative case in Ukrainian which took place during the centuries. The study demonstrates the relation between the linguistic evaluation of this morphological form and political situation, and the status of the Ukrainian language. During the Soviet Union period, linguists pointed out that the address function is peculiar to two morphological forms of a noun, i.e. the vocative and the nominative. Stylists recommended using the nominative in the official and business spheres; they considered the vocative more suitable for everyday speech. Modern Ukrainian language experts consider the vocative to be the only normative form of appeal. They suppose that using the nominative in the address form is a deviation from the norm caused by the influence of the Russian language, which prevailed in the Soviet Union. As a result of the traumatic experience of Soviet totalitarianism, issues of the literary standard of Ukrainian and its purity are acute. Thus, the linguistic evaluation, recommendations on the usage of the vocative in modern papers of Ukrainian linguists are often emotional and appeal to the speaker’s commitments. The nominative often performs the address function in the spoken language of the Ukrainians; the vocative may have a full and reduced form of both kinds. Print media orient themselves towards the literary standard and usage of the vocative. The belles lettres reflect the competition of morphological forms of the noun for the appeal expression, which is peculiar to uncontrolled speech.Item Формальні параметри сучасного українського вокатива: процеси уніфікації іменникової парадигми(2022) Кобченко, НаталяУ статті порушено проблему впливу соціально-політичних умов розвитку мови на її граматичну систему, на прикладі формальних виявів кличного відмінка оцінено деякі наслідки колоніального статусу України, позначені на граматичній системі української мови. Показано, як граматична адаптація засвоєних з мови колишньої метрополії неофіційних форм імен з суфіксами -ш-, -уш- активізувала уніфікаційні процеси відмінкової парадигми іменника, зокрема, вирівнювання вокативних флексій іменників І відміни мішаної групи до флексій твердої групи.