Радянське "я" і радянське "ми" між ідеологією і реальністю / Soviet ‘I’ and Soviet ‘We’ between Ideology and Reality

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/30091

Browse

Browsing Радянське "я" і радянське "ми" між ідеологією і реальністю / Soviet ‘I’ and Soviet ‘We’ between Ideology and Reality by Author "Вороніна, Марина"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    "Контракт працюючої матері": міф чи реальність в УСРР 1920–1930-х pp.
    (Дух і Літера, 2024) Вороніна, Марина
    Розділ з колективної монографії за підсумками конференції "Радянське "я" і радянське "ми" між ідеологією і реальністю = Soviet "I" and Soviet "We" between Ideology and Reality". В історіографії хронологічні межі «контракту працюючої матері» визначаються в діапазоні 1930–1980-х років. Утім, 1920-ті роки в силу економічної розрухи і паралельно становлення радянської влади об’єктивно вимагали від жінки відповідати патріархальним традиціям: вести домашнє господарство в умовах постійної нестачі продуктів, перекроювати і ремонтувати одяг тощо, оскільки звичний економічний устрій був украй розбалансований. При цьому хвилі трудової мобілізації вчителів, осіб з медичною освітою, гендерний розподіл завдань на всіх рівнях партійних об’єднань – усе це відбувалося найчастіше попри бажання людей. І навпаки, під час "Великого перелому", всупереч формальній затребуваності в робочій силі в результаті колективізації та індустріалізації, в другій половині 1930-х років започатковуються рухи дружин командирів виробництва, військових командирів, стахановців. Більшість із них були домогосподарками і нерідко використовували працю прислуги (малограмотних сільських дівчат), незважаючи на дуже тісні житлові умови. Працевлаштування, як і в дореволюційні часи, поширювалося передусім на категорію жінок "доки заміж не вийшла". "Нормативність" офіційних візуальних джерел 1920-х років щодо маскулінізації "нової радянської жінки" так і не зробила брюки повсякденним жіночим одягом (як виняток ‒ Паша Ангеліна), що є додатковим доказом суттєвого збереження гендерного розподілу професій. Ставлення до жінок у маскулінних галузях було як до тимчасового або екстремального явища ‒ як з боку самих жінок, так і з боку оточення. Тому навіть будівельниць, трактористок часто можна побачити в спідницях.
  • Thumbnail Image
    Item
    Радянське "я" і радянське "ми" між ідеологією і реальністю = Soviet "I" and Soviet "We" between Ideology and Reality : колективна монографія за підсумками конференції
    (Дух і Літера, 2024) Шліхта, Наталія; Pauly, Matthew; Бажан, Олег; Огієнко, Віталій; Вороніна, Марина; Гогохія, Нані; Будз, Катерина; Кислий, Мартін-Олександр; Лабур, Ольга; Рачков, Євген; Єремєєва, Катерина; Чорний, Дмитро; Ivashchenko, Olha; Фавлер, Мейгіл; Канівець, Анастасія; Studenna-Skrukwa, Marta; Столяр, Марина; Пухонська, Оксана; Кожем’якіна, Оксана; Мартинюк, Ольга; Мельник, Мирослав; Моляр, Євгенія; Плохій, Сергій; Кісь, Оксана; Ґєрасімов, Ілля; Шліхта, Наталія; Бородіна, Тетяна
    У колективній монографії представлено напрацювання дослідників/ць, які взяли участь у Міжнародній конференції "Радянське "я" і радянське "ми" між ідеологією і реальністю", що відбувалася в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 24‒26 червня 2021 року. Українські та зарубіжні фахівці у своїх роботах окреслили загальне уявлення про стан радянознавчих студій, передовсім в Україні, та запропонували нові дослідницькі перспективи. Тематика розділів монографії охоплює гендерну історію, дослідження радянського простору, історію дитинства, питання ідентичності – радянської і не-радянської, – опору і пристосування, вивчення явища радянської культури, а також складного питання (не)довіри в радянських текстах та радянської секулярної обрядовості. Дослідження сприяють міждисциплінарному осмисленню феномену "радянського" і є пропозицією української перспективи в дослідженні радянського минулого.