Кафедра політології
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра політології by Author "Чабанна, Маргарита"
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Використання інформаційних систем підтримки прийняття політичних рішень органами державної влади в Україні(2010) Чабанна, МаргаритаУ статті здійснено розгляд цілей функціонування та перспектив розвитку ситуаційних центрів як моделей інформаційних систем підтримки прийняття політичних рішень, створених органами державної влади в Україні.Item Довіра до політичних інститутів: передумови та наслідки для демократії(2014) Чабанна, МаргаритаСтаття містить огляд підходів до визначення поняття політичної довіри, показників довіри українського суспільства до політичних інститутів, у тому числі парламенту та політичних партій, та окреслення чинників зниження/підвищення рівня довіри в контексті демократичності політичного розвитку держави.Item Концепт політичної довіри та реалії посттоталітаризму (методологічний аспект)(2023) Чабанна, МаргаритаУ статті висвітлено взаємозв’язок механізмів здійснення тотального контролю та формування політичної довіри у тоталітарній державі з акцентом на цілях та методах впливу на суспільну свідомість, що визначає особливості подальшої трансформації політичного режиму. Зокрема, аргументовано доцільність інтерпретувати риси посттоталітарної свідомості як чинника формування інституційної довіри у процесі демократизації. Актуальність дослідження зумовлена тим, що політичну довіру традиційно вивчають для пояснення суспільної підтримки політиків чи політичних інститутів у демократичному або перехідному режимі, подекуди ігноруючи або навіть заперечуючи її роль у підтримці певного типу влади недемократичної. Зважаючи на те, що у загальній інтерпретації тоталітаризм сприймають як терор, доповнюючи розуміння цього типу диктатур визнанням їх моністичної сутності, у статті запропоновано змістити фокус уваги на контролюючу функцію держави, реалізовану через масові репресії, пропагандистську діяльність та процес ресоціалізації. Стверджуючи, що тоталітарна держава вимагає від громадян суб’єктності у здійсненні такого контролю, умовою його тотальності автор пропонує вважати поєднання насильницького примусу (тобто зовнішнього контролю) з політичною самоцензурою (внутрішнім контролем). У такому контексті, з методологічної точки зору, аргументовано доцільність визначати зовнішній контроль як чинник формування політичної довіри, а політичну самоцензуру як наслідок довіри до тоталітарної влади. Також у статті обґрунтовано, що підтримуваний владою інверсійний зв’язок між політичною та міжособистісною довірою має значення для пояснення особливостей довіри після зміни політичного режиму в державі. Із використанням цієї аргументації автор доводить, що відповідне штучне формування довіри в межах диктатури відіграє суттєву роль у поясненні посттоталітарних трансформацій, зокрема, підтримки формальних і неформальних політичних інститутів, які визначають перебіг демократизації.Item Можливості застосування теорії модернізації до пояснення політичних трансформацій у перехідних державах(2012) Чабанна, МаргаритаЗважаючи на суперечливості використання теорії модернізації для пояснення демократичних суспільно-політичних змін, запропоновано звернути увагу на питання оцінки цілей та результатів модернізаційного процесу у контексті його сприйняття як лінійного процесу з чітко визначеною метою відповідного розвитку, а також питання джерел модернізаційних процесів, які визначають стихійність або цілеспрямованість відповідних змін, штучності модернізації у деяких країнах, де її здійснення є так званою "модернізацією навздогін".Item Проектно-орієнтоване навчання як спосіб міждисциплінарної інтеграції у вищій освіті(FIT CTU, 2023) Чабанна, МаргаритаУ публікації показано роль проектно-орієнтованого навчання у контексті забезпечення міждисциплінарності, пов’язаної з актуальними потребами сучасного ринку праці, та активного застосування інформаційних технологій в освітньому процесі. Увагу акцентовано на трансформації традиційного розуміння проектно-орієнтованого навчання, спричиненій суттєвою мірою зростанням ролі цифрових технологій, яке актуалізується у змішаному форматі навчання. Відповідно, у статті окреслено сутність проектно-орієнтованого навчання, визначено його переваги і ресурсні потреби у сфері вищої освіти. Також приділено увагу трансформації ролі викладача, яка не обмежується наданням інструкцій і оцінюванням, натомість передбачає - ресурсну підтримку студентів у дослідницькій роботі, опрацюванні матеріалів, - заохочення формування або розвитку навичок, які може бути застосовано у професійній діяльності, - сприяння взаємодії з зовнішнім середовищем, поза межами аудиторії. Загалом, перевагою проектно-орієнтованого навчання визначено розуміння актуальності, контексту, прикладного значення виконуваних завдань (відтак його застосування дозволяє показати, як здобуті компетентності застосовуються у реальності, що у свою чергу, дозволяє подолати розрив між навчанням і професійною діяльністю); та пов’язану з цим можливість залучати до навчального процесу третю сторону, експертів або потенційних роботодавців. Окрім того, проектно-орієнтоване навчання, поза межами відтворення знань, дозволяє розвивати комунікативні навички і навички співпраці, стимулювати інноваційність і загалом збільшувати мотивацію до навчання через відчуття залученості у вироблення знань. Зважаючи на те, що дослідники, як правило, пишуть про переваги, але не про ризики використання, автором виокремлено такі потенційні ризики, як: неврахування психологічних особливостей учасників команд та/або об’єктивного рівня їх знань; надмірний або недостатній контроль зі сторони викладача або надмірна автономність студентів у визначенні завдань і пошуку ресурсів; недостатність технічних, інформаційних та інших ресурсів для виконання проекту; а також необ’єктивність оцінювання командної роботи на підставі презентації проекту. Відповідно, застосування проектно-орієнтованого навчання з усіма перевагами потребує відповідної кваліфікації викладачів/тренерів, формулювання чітких вимог та критеріїв оцінювання, ефективного поєднання з іншими методами навчання, врахування доступності ресурсів для виконання завдань, а також обсягу знань, наявних компетентностей і потреб взаємодії студентів поза межами аудиторії, що узгоджується з вимогами вищої освіти і ринку праці.Item Регламентація вищої освіти в період повномасштабної війни в Україні: відповідь держави на виклики(2024) Чабанна, МаргаритаУ статті окреслено виклики, з якими зіткнулися заклади вищої освіти від початку повномасштабної війни в Україні, і способи реагування на них як з боку держави, так і з боку навчальних закладів. Зроблено акцент на гарантуванні безпеки співробітників і студентів як пріоритеті у визначенні формату освітнього процесу. Наголошено на сталості потреби фінансування освітнього процесу, а також надання психологічної допомоги його учасникам. Основну увагу приділено способам пристосування до ситуації, що склалась, враховуючи міграцію викладачів і студентів, релокацію університетів, запровадження змішаного формату навчання. Авторка ставить запитання: на які виклики в умовах доволі обмежених ресурсів повинна реагувати держава і на які з них вона може знайти і знайшла відповіді? Зокрема, потреба розвитку і вдосконалення форматів дистанційного і змішаного навчання задля збереження кадрового потенціалу й основного контингенту студентів спричинила розвиток нових технологій, їх опанування учасниками освітнього процесу, а також зумовила подальшу цифровізацію системи освіти. Особливої актуальності набув такий напрям діяльності університетів, як інтернаціоналізація, яка є сприятливим чинником подальшого розвитку системи освіти в Україні в контексті європейської інтеграції. У статті зроблено висновок про те, що певне переструктурування навчального процесу, розвиток нових методів навчання і компетенцій, посилення зв’язків між університетами всередині країни і налагодження міжнародної співпраці знайдуть застосування і в повоєнний час. Система вищої освіти, безперечно, потребуватиме відновлення, проте такі наслідки її функціонування в умовах воєнного стану, як інтернаціоналізація, розвиток новітніх інформаційно-комунікаційних технологій і компетенцій, матимуть позитивний ефект на подальший розвиток та інтеграцію в освітній простір ЄС.