Кафедра культурології
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра культурології by Author "Демчук, Руслана"
Now showing 1 - 10 of 10
Results Per Page
Sort Options
Item Бароко Софії Київської у контексті репрезентації національної ідентичності(2024) Демчук, РусланаУ статті розглядається Софія Премудрість Божа як релігійний феномен, маркер східнохристиянської традиції та української культури. У міждисциплінарному контексті аналізується ансамбль барокового стінопису XVIII ст. Софії Київської: надається інтерпретація знакових сюжетів, відстежується тяглість з давньоруською програмою розписів. Незважаючи на відсутність розробленої/уніфікованої софійної іконографії, образ Софії в стінописі собору реалізується через теологему "Софія – Марія – Церква" від Великої Оранти в центральному вівтарі (ХІ ст.) до "Богоматері в Славі" на склепінні Західних хорів (XVIII ст.) у синергії з Храмовою іконою з іконостаса XVIII ст. Завдяки організації сакрального простору (ієротопії) Софії Київської перебування там протягом служби перетворюється для вірян на містеріальне дійство, «живу» ікону "Тобою радіє". У програмі розписів собору висвітлюється реалізація семантичної опозиції «українське бароко» – "російський класицизм", наголошується на значенні Софії Київської в сенсі національної ідентифікації.Item Категорія "святості" та моделювання протонаціональної ідентичності на Русі(Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2013) Демчук, РусланаАpriori концепція ідентичності є складною, багаторівневою і суперечливого системою, де такі характеристики, як "етнічність" та "релігійність/конфесійність", у різних народів можуть розташовуватися на різних пріоритетних рівнях. Також варто зазначити, що смислове наповнення цих концептів могло в давніх культурах не збігатися з нашим сучасним розумінням. Переконання в тому, що етноси є першофеноменами, які еволюціонують, може бути поставлено під сумнів прикладами моделювання не тільки модерних, але й середньовічних протонаціональних та етнічних угруповань. У цьому аспекті необхідно першочергово зазначити можливість конструювання етнічності релігією тієї ж мірою, що і мовою. Корені такого явища варто шукати в особливостях візантійського богословського мислення, де не викликає ніякого сумніву факт розчинення дискурсу ідентичності в християнській релігії.Item Неоєвразійство як некрополітика у цивілізаційному контексті російсько-української війни(2024) Демчук, РусланаУкраїнська Єврореволюція 2013–2014 рр. без перебільшення обумовила цивілізаційний вибір України, бо саме вона завадила проросійському режиму В.Януковича змінити євроатлантичний вектор розвитку нашої країни на євразійський, що негайно спровокувало напад Росії на Україну. Рух статистичних подій, яким прямує путінська Росія, остаточно демонструє, що "вікно до Європи", прорубане російським царем Петром І, зокрема завдяки масовим жертвам серед етнічних українців, яких кооптували до імперії, починаючи від 1654 р., нині щільно зачинене. Хоча відтоді й донедавна задекларований європейський спосіб життя поділявся лише тонким прошарком російського панівного класу, чиї представники, з огляду на поняття престижу, забезпечували своїм дітям західну освіту й купували західну нерухомість. "Глибинний" народ взагалі не переймався європейськими цінностями, лише заздрив західному рівню життя, що сприяло ефективності антизахідної пропаганди в Російській Федерації. Тож на часі дослідити витоки та розвиток євразійської ідеї, яка не лише виявилася стійкою в конкуренції з ідеєю "русского міра" (переважно спрямованої на опанування європейського простору), а й отримала нові стимули та напрями задля своєї реалізації…Item Семантика моря та зображення морської химери у Північній башті Софії Київської(2017) Демчук, РусланаЩе за ранньонеолітичної доби, у найбагатших рибними ресурсами місцевостях полювання поволі поступається рибальству, коли на зміну рухомому способу життя мисливців приходить осілий — у стаціонарних поселеннях, адже рибальський промисел здійснювався за допомоги сітки та човна [Павленко 2000, 43-46]. Зрозуміло, такі кардинальні життєві зміни не могли не позначитися на світогляді давніх людей, що відтоді містить символ риби як універсальний архетип колективного несвідомого. Приміром, актуалізується образ риби як опори землі — від первозданної риби Кари, хранительки Дерева Життя, відомої за давньоіранською міфологією й до слов’янської риби-острова "чудо-юдо", популяризованої П. Єршовим у літературній казці "Коник-горбоконик".Item Софія Київська як ієротопічний проект(АДЕФ-Україна, 2013) Демчук, РусланаНаше дослідження – в контексті ієротопії, нового наукового напрямку, запропонованого російським візантологом О. Дідовим, котрий розробив спеціальну термінологію та категоріальний апарат, де ієротопія позиціонується і як створення сакральних просторів, розглянуте в якості особливого виду творчості, і як спеціальна царина культурологічних досліджень, у полі якої виявляються та аналізуються приклади даної творчості (у автора - "історичних досліджень", хоча, безумовно, - міждисциплінарних, бо предметом ієротопії є неречовий сакральний простір як специфічне джерело, що загалом не вписується в межі певної наукової дисципліни) [7, с. 11-12]. Термін "ієротопія" створений автором шляхом поєднання двох термінів: "ієрос" - священний та "топос" – місце. Наскільки нам відомо, в Україні дослідження в цьому напрямі здійснюють Ю. Завгородній та М. Нікітенко. Сам О. Лідов, щодо витоків аналізу сакрального простору, посилається на М. Еліаде, автора терміну "ієрофанія", дослівно "священне явлення". Проте ми можемо до попередників ідеї ієротопії долучити М. Хайдеггера, який застосовував термін "священна округа" для позначення цього ж таки явища [11, с. 75].Item Соціокультурні моделі поколінь у модусі викладацьких стратегій(Інститут культурології НАМ України, 2024) Демчук, РусланаМатеріали доповіді учасника наукового круглого столу "Культурологічні дослідження та культурні практики у репрезентації молодих науковців", м. Київ, 18 квітня 2024 року.Item Троянські мотиви в міфогеографії Києва(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Демчук, РусланаУ статті розглянуто міфогеографію Києва, зокрема рецепцію універсального "Троянського міфу" в соціокультурному просторі міста. У дослідженні поряд із загальнонауковими методами: типологічним (стійкість культурних ознак) та інтегративним (спільність культурних ознак) – використано спеціалізований –міфореставраційний метод, що дає змогу в будь-якій культурній формі виділити міфологічні ознаки, алюзії, образи, сюжети, які проявляють багатошаровий зміст явищ і феноменів. Наукова новизна дослідження полягає у виокремленні різноманітних модифікацій "Троянського міфу" стосовно культурного ландшафту Києва на підставі аналізу відповідної топоніміки та міфопоетики від доби Середньовіччя до епохи Модерну. Зроблено висновок, що міфогеографія Києва відповідає моделі палімпсеста, де просторові образи темпорально нашаровуються на матрицю культурного ландшафту. Активація "Троянського міфу" на теренах України відповідає ренесансним тенденціям загальноєвропейського культурного мейнстриму – дошукуватися античного родоводу міст, держав та народів.Item "Україна в огні": мистецько-культурологічні рефлексії події війни : монографія(2024) Причепій, Євген; Демчук, Руслана; Вілсон, Робін; Демещенко, Віолетта; Чміль, Ганна; Корабльова, Надія; Чміль, Ганна; Корабльова, Надія; Міщенко, Марина; Буценко, Олександр; Дем’ян, Валентина; Болдвін, Кріс; Олійник, Олександра; Берегова, Олена; Волков, Сергій; Драґічевич-Шешич, Мілена; Кузнєцова, Інна; Гончаренко, Надія; Дрофань, ЛюбовМонографію присвячено осмисленню сучасної війни, розв’язаної рф проти України і світу — війни цінностей. Ситуація вимагає формування усвідомленої позиції демократичного суспільства на основі глибокого аналізу загроз руйнування людини і культури, дестабілізації системи світового порядку та міжнародної безпеки тощо. Монографія адресована науковцям та широкому читацькому загалу, усім, кому небайдужа доля України та демократії.Item Українська ідентичність: перспективи та виклики : силабус дисципліни(2023) Демчук, РусланаПропонований курс є авторським екскурсом, який простежує витоки, досліджує виклики та окреслює перспективи формування української ідентичності з огляду на культурно-цивілізаційний контекст. Тож мета курсу полягає у науковій рефлексії щодо культурно-історичного феномену національної ідентичності в українській репрезентації на широкому культурно-цивілізаційному тлі.Item Храм Софії у символічному просторі Русі-України(ВД "Києво-Могилянська академія", 2008) Демчук, РусланаМонографія є екскурсом до царини Софії Київської - головного храму Давньої Русі, спробою осмислити деякі ракурси собору як літургійної пам'ятки з глибинною архітектурно-філософською семантикою та символізмом розписів. Пропонується нова атрибуція загадкового бестіарного стінопису башт Софійського собору з огляду на середньовічну світоглядну парадигму. Автор розглядає етнокреативну ідею, закодовану в символіці храму, та її міфологічне обґрунтування, що знаходить відлуння й нині, в час подальшої розбудови незалежної Української держави та її духовного відродження. Видання адресується науковцям й усім, кого цікавлять питання формування національної культурної традиції.