Діалектичний зв'язок гегемонії та мови у марксизмі (Ґрамші, Волошинов, Пазоліні)

Simple item page
dc.contributor.authorЦиба, В'ячеслав
dc.date.accessioned2021-09-17T07:47:19Z
dc.date.available2021-09-17T07:47:19Z
dc.date.issued2021
dc.description.abstractУ статті розглянуто три моделі тлумачення мови в її стосунку до культурної гегемонії: ґрамшіанську, волошинівську та пазолінівську. Показано, що аналіз проблеми мови є необхідною передумовою обґрунтування єдності теоретичного й практичного компонентів філософії марксизму. Спільним для зазначених моделей був пошук відповіді на засадниче питання про умови експлікації зв’язку між ідеологією та виробничими відносинами засобами матеріалістичної діалектики. Наслідком цього аналізу стала відмова від теоретичної фетишизації мови як окремої сутності, виявлення ідеологічної опосередкованості знакових систем та розроблення несосюрівської моделі структури мови. Відправною точкою для рефлексій згаданих мислителів була теза, що комунікація у державі визначається тим, наскільки інститути влади спроможні поставити під контроль інтереси суспільства, не порушуючи баланс між політичним тілом і наявними соціальними силами. Ідеологія, отже, виступає у двох іпостасях: як символічний порядок легітимації влади з боку суспільства, так і рамка, що задає межі розвиткові культурних форм. Саме через це відмінність між писемним і усним словом стає політично значущим засобом боротьби з гегемонією, адже рівновага між політичним і соціальним, між примусом і схваленням відкрита до коливань. Звідси проблема, яку намагалися розв’язати марксистські теоретики: як через дослідження висловлень у позаполітичних контекстах виявити їхню підпорядкованість політичним інтересам суб’єктів мовлення. Розв’язують її марксисти по-різному. А. Ґрамші фокусувався на джерелах формування італійського літературного канону, В. Волошинов – на залежності психологізму та формалізму у лінгвістиці від твердження про аполітичний характер семантики та виражальних засобів, а П. П. Пазоліні – на відмінності суб’єктів розмовної, писемної та писемно-розмовної мов.uk_UA
dc.description.abstractThe article deals with three patterns for interpretation of language in its relation to the cultural hegemony, i.e. Gramscian, Voloshinian, and Pasolinian. As was shown, the analysis of the language problem is the necessary precondition for justifying the unity of theoretical and practical elements within Marxist philosophy. A common feature for the aforementioned patterns was an attempt to answer a fundamental question: how it is possible to make explicit the relationship between ideology and relations of production by means of the materialist dialectics. A refusal to fetishize language as a particular essence, a revealing that any sign systems are mediated by ideologies, and elaboration of a nonSaussurian structure of language are the core results of the proposed analysis. The starting point for the reflections of the mentioned thinkers was a tenet that communication in the state is determined by how much the institutions of power are able to bring the interests of society under control without disturbing the balance between the political body and the existing social forces. Thus, an ideology plays in two guises: as a symbolic order of legitimation on the society’s part and as a framing the growth of cultural forms. A distinction between the written and the spoken language becomes a politically significant tool to undermine the hegemony, for a balance between the political and the social, between the coercion and the approval, is widely open to fluctuations. Hence is the problem Marxist theorists have tried to solve: how can it be found out, with an examination of statements in non-political contexts, what someone talks of is a part of her political interest. The Marxist thinkers solved it in various ways. For instance, Gramsci focused himself on the reasons of making of the Italian literary canon; Voloshinov considered the proposition that in linguistics a formalism, as well as psychologism, following from a claim that semantics and means of expression are politically independent; and Pasolini sketched the difference between the spoken language, the spoken-written language, and the purely oral language, with unequal subjects of them.en_US
dc.identifier.citationЦиба В. М. Діалектичний зв'язок гегемонії та мови у марксизмі (Ґрамші, Волошинов, Пазоліні) / Циба В. М. // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. - 2021. - Т. 7. - С. 30-45. - https://doi.org/10.18523/2617-1678.2021.7.30-45uk_UA
dc.identifier.issn2617-1678
dc.identifier.issn2617-5703
dc.identifier.urihttps://doi.org/10.18523/2617-1678.2021.7.30-45
dc.identifier.urihttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/20879
dc.language.isoukuk_UA
dc.relation.sourceНаукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавствоuk_UA
dc.statusfirst publisheduk_UA
dc.subjectзначенняuk_UA
dc.subjectмарксизмuk_UA
dc.subjectмоваuk_UA
dc.subjectматеріалістична діалектикаuk_UA
dc.subjectпрактикаuk_UA
dc.subjectзнакuk_UA
dc.subjectідеологіяuk_UA
dc.subjectкультураuk_UA
dc.subjectА. Ґрамшіuk_UA
dc.subjectВ. Волошиновuk_UA
dc.subjectП. П. Пазолініuk_UA
dc.subjectстаттяuk_UA
dc.subjectMarxismen_US
dc.subjectsignen_US
dc.subjectmeaningen_US
dc.subjectmaterialist dialecticsen_US
dc.subjectlanguageen_US
dc.subjectpraxisen_US
dc.subjectideologyen_US
dc.subjectcultureen_US
dc.subjectGramscien_US
dc.subjectVoloshinoven_US
dc.subjectPasolinien_US
dc.titleДіалектичний зв'язок гегемонії та мови у марксизмі (Ґрамші, Волошинов, Пазоліні)uk_UA
dc.title.alternativeDialectical Relationship of Hegemony and Language in Marxism: Gramsci, Voloshynov, Pasolinien_US
dc.typeArticleen_US
Files
Original bundle
Now showing 1 - 1 of 1
Thumbnail Image
Name:
Dialectical_Relationship_of_Hegemony_and_Language_in_Marxism_Gramsci_ Voloshynov_Pasolini.pdf
Size:
429.15 KB
Format:
Adobe Portable Document Format
Description:
Download
License bundle
Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
7.54 KB
Format:
Item-specific license agreed upon to submission
Description:
Download
Collections
Том 07