Політична суб'єктність прикордонних територій в умовах трансформації світопорядку: компаративна аналітика
Loading...
Date
2025
Authors
Озадовський, Ігор
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Автор розглядає прикордонні території як спірні (суперечливі) простори на перетині гегемоній, юрисдикцій та ідентичностей, де трансформації сучасного світопорядку проявляються найвиразніше. Вони можуть бути зоною конфліктів чи простором міжкультурного діалогу. Причини цього лежать у площині їхньої суб’єктності як категорії прикладного політичного аналізу та компаративної аналітики зокрема. У попередніх дослідженнях автор (у співпраці з колегами) виокремлював три типи прикордонних територій та пропонував сценарії, за яких пограниччя різних типів можуть набути суб’єктності. У цій роботі застосовано компаративний аналіз за шістьма індикаторами: географічне та геополітичне положення; історія заселення; "сусідство"; статус і режим держави-носія; ресурси та капітали (економічний, людський, символічний, соціальний); формат політики "центр — периферія". Об’єктами аналізу є ті прикордонні території, які вже здобули суверенітет або проголосили курс на його
отримання та значно посилили власну політичну суб’єктність (Косово, Південний Судан, Гренландія). Це дало змогу перевірити запропоновану раніше типологію прикордонних територій, визначити межі її застосування, а також уточнити сценарії набуття політичної суб’єктності прикордонними територіями різних типів і дослідити траєкторії розвитку таких регіонів після відокремлення від держави, до якої вони належали, або на задекларованому шляху до такого відокремлення. Отримані результати показують, що динаміка суб’єктності визначається конфігурацією змінних. Географія і «сусідство» формують довготермінові можливості та обмеження; режим держави-носія задає логіку взаємодії (діалог / конфронтація); ресурсна й інституційна база визначає стійкість після зміни статусу. Косово конвертувало стійку громадянську ідентичність та зовнішню підтримку в проголошення державності, однак залишилось у полі «спірної» суб’єктності та зовнішньої залежності. Південний Судан засвідчує, що фронтир може набути суверенітету, але переважно у разі кризи центру та довгострокового зовнішнього втручання, проте зберігає високу крихкість інститутів і економіки. Гренландія демонструє альтернативну траєкторію — поступове розширення повноважень, цілеспрямовану інституційну диверсифікацію, покликані мінімізувати шоки потенційного переходу до повної державності. Теоретично робота підтверджує валідність трирівневої типології (самодостатні простори; моноетнічні / монорелігійні прикордоння; географічні фронтири) за умови гнучкого застосування та врахування неоднакової "ваги" індикаторів у різних кейсах. Практично результати окреслюють параметри політик, що знижують конфліктогенність прикордонних територій: інституційний діалог, передбачуване передання повноважень і попередня економічна підготовка до зміни статусу.
Description
Borderlands are contested spaces at the intersection of hegemonies, jurisdictions, and identities — poised between the potential for dialogue and the risk of conflict — where the transformations of the contemporary world order are most conspicuous. In prior research conducted jointly with colleagues, the author delineated three types of border territories and proposed scenarios under which borderlands of different kinds may acquire political subjectivity. This article employs comparative analysis across six indicators: geographic and geopolitical position; settlement history; neighborhood; the status and regime of the state‑holder; resources and forms of capital (economic, human, symbolic, social); and the format of centre-periphery policy. The analysis focuses on borderlands that have already attained sovereignty or have declared a course toward it and have substantially enhanced their political subjectivity (Kosovo, South Sudan, and Greenland). This design enables verification of the earlier typology of borderlands, specification of its limits of applicability, refinement of scenarios for the acquisition of political subjectivity by different types of border regions, and examination of their developmental trajectories after separation from—or along a declared path toward separation from the state to which they belonged. The findings indicate that the dynamics of subjectivity are determined by a configuration of variables. Geography and neighborhood shape long-term opportunities and constraints; the regime of the state‑holder sets the logic of interaction (dialogue vs. confrontation); and the resource and institutional base determines resilience after a change of status. Kosovo converted a cohesive civic identity and external support into a declaration of statehood yet remains in a condition of "contested" subjectivity and external dependence. South Sudan demonstrates that a frontier can acquire sovereignty, but typically under conditions of a central state crisis and sustained external intervention, while retaining high institutional and economic fragility. Greenland illustrates an alternative trajectory — gradual empowerment, incremental institutional capacity‑building, and targeted diversification designed to minimise the shocks of a potential transition to full statehood. Theoretically, the study confirms the validity of a three-tier typology (self-sufficient spaces; monoethnic/monoreligious borderlands; geographic frontiers), provided it is applied flexibly and with attention to the unequal "weights" of indicators across cases. Practically, the results outline policy parameters that reduce the conflict propensity of borderlands: institutionalised dialogue, predictable devolution of competences, and prior economic preparation for status change.
Keywords
світопорядок, трансформація світопорядку, прикордонні території, політична суб’єктність територій, порівняльна (компаративна) аналітика, Гренландія, Південний Судан, Косово, стаття, world order, transformation of the world order, border territories, political subjectivity of territories, comparative analytics, Greenland, South Sudan, Kosovo
Citation
Озадовський І. Політична суб'єктність прикордонних територій в умовах трансформації світопорядку: компаративна аналітика / Ігор Озадовський // Empirio. - 2025. - Т. 2, Спецвипуск. - С. 18-31. - https://doi.org/10.18523/3041-1718.2025.2.s.18-31