Існування на межі: нігілізм і етика відповідальності у філософії Карла Ясперса
Loading...
Date
2025
Authors
Лютий, Тарас
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Національний університет "Києво-Могилянська академія"
Abstract
У статті окреслено одне з ключових понять філософії Карла Ясперса — "нігілізм". Відправною точкою розгляду вибрано хворобу німецького філософа, який осягає феномен смерті в рамках філософії екзистенції. Таким чином, Ясперс показує, що знання не лише мусить орієнтуватися на природничо-наукове пізнання, а й має враховувати кондиції людського існування. Тому Ясперс запроваджує терміни "екзистенція" і "трансценденція". Філософ вважає, що людина — це не просто природна істота, а форма буття, що здатна виходити за межі світу, щоб усвідомити себе. Межовими точками буття є боротьба, страждання, вина, випадковість, смерть, які, на думку Ясперса, позначають "граничні ситуації" існування. Опинившись у них, людина усвідомлює невпевненість свого становища у світі. Втім, якщо вона не здатна впоратися з дисбалансом існування, ризики знищення себе та світу лише зростають. Звідси виникає проблема нігілізму як нездатності ґенерувати смисли та цінності власного існування. Однак є ще один тип нігілізму, що дає змогу уникати догматизму. Такими нігілістами, згідно з Ясперсом, були К’єркеґор і Ніцше, бо наполягали на урізноманітненні підходів до розуміння умов існування, пропонуючи вийти за межі усталених норм. Одначе навіть їхні стратегії не запобігають ризику та помилкам. Саме тому Ясперс розглядає проблему провини та відповідальності. Але на це здатна лише вільна людина. Як наслідок, у філософії Ясперса з’являється поняття "філософська віра", яке демонструє, що людина розуміє світ не лише раціонально, а шукає себе через віру, любов та інші форми пізнання. Вони і дають змогу дослідити потенціал людських можливостей. І навпаки, будь-які спроби догматизації обмежують людину, повертають її до безглуздої ніщоти.
Description
The article examines one of the key concepts of Karl Jaspers’ philosophy — "nihilism". The starting point for consideration is the illness of the German philosopher, who grasps the phenomenon of death within the framework of the philosophy of existence. Thus, Jaspers shows that knowledge should be formed not only within the framework of the cognitive features of science but should also take into account human existence. Finally, Jaspers introduces the terms "existence" and "transcendence". The philosopher believes that man is not just a natural creature, but a form of being that is able to go beyond the world to realize himself. The edge points of being are struggle, suffering, guilt, contingency, and death, which, according to Jaspers, denote the "limit situations" of existence. Having found themselves in these situations, a person realizes the insecurity of their position in the world. If a human being is unable to manage the imbalance of existence, the risks of destroying himself and the world increase. Hence the problem of nihilism arises as the inability to generate meanings and values for one’s own existence. However, there is a type of nihilism that makes it possible to avoid dogmatism. Such nihilists, consistent with Jaspers, were Kierkegaard and Nietzsche, who insisted on diversifying approaches to understanding the conditions of existence, and proposed to go beyond conventional norms. However, these strategies do not prevent risks and mistakes. That is why Jaspers considers the problem of guilt and responsibility. But only a free person is capable of this. As a result, the concept of "philosophical faith" appears in Jaspers’ philosophy, which demonstrates that a human being understands the world not only rationally, but also seeks himself through faith, love and other forms of knowledge. They are the ones that make it possible to explore the potential of human possibilities. And vice versa, any attempts at dogmatization limit a person, returning him or her to pointless nothingness.
Keywords
нігілізм, Ніщо, граничні ситуації, етика, цінності, провина та відповідальність, Ніцше, К’єркеґор, екзистенція, трансценденція, розум і нерозумне, філософська віра, методологія пізнання, філософська антропологія, сучасна західна філософія, історія філософії, філософія культури, радикальна філософія, стаття, nihilism, nothingness, limit situations, ethics, values, guilt and responsibility, Nietzsche, Kierkegaard, existence, transcendence, reason and unreason, philosophical faith, methodology of knowledge, philosophical anthropology, modern Western philosophy, history of philosophy, philosophy of culture, radical philosophy
Citation
111