Використання штучного інтелекту в публічній політиці ЄС
Loading...
Date
2025
Authors
Чабанна, Маргарита
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті розглянуто тенденції, переваги та потенціал використання штучного інтелекту (ШІ) в Європейському Союзі, зокрема у сфері публічної політики та державного управління, а також приділено увагу викликам та способам мінімізації ризиків, пов’язаних з автоматизацією та алгоритмізацією діяльності державних і наддержавних інституцій. Дослідження застосування штучного інтелекту як на національному рівні, так і в системі державного управління на рівні Європейського Союзу свідчить про його суттєві переваги в процесі трансформації системи державного управління, що значно розширює потенціал оцінювання ефективності державної політики, моніторингу управлінських процесів і підвищення якості надання публічних послуг. Водночас зазначено, що активне впровадження ШІ в державне управління супроводжується низкою викликів, пов’язаних із порушенням права на приватність, недостатнім рівнем алгоритмічної прозорості, можливою упередженістю автоматизованих рішень, обмеженістю цифрових компетентностей, а також потребою в збереженні суспільної довіри. У такому контексті наголошено на необхідності запровадження етичного й правового контролю над автоматизованими процесами, зокрема, для збереження довіри громадян. Акцентовано увагу на тому, що для мінімізації зазначених ризиків Європейський Союз реалізує
комплекс заходів, зокрема, запроваджує нормативно-етичні рамки, створює інституційні механізми нагляду, забезпечує прозорість ШІ-систем і залучення громадськості до процесу їх упровадження. Особливого значення в такому контексті набуває представлений Європейською Комісією підхід до розвитку штучного інтелекту, який заклав концептуальні засади для формування нормативного середовища, що передбачає безпечне, етичне та орієнтоване на людину використання ШІ в межах ЄС. Значну увагу у статті приділено ролі цифрової стратегії AI@EC, спрямованої на підвищення ефективності, прозорості, доступності та інноваційності діяльності Європейської Комісії, а також запровадженню інструменту GPT@EC, створеного для інтеграції передових мовних моделей у роботу європейських інституцій. Відповідні заходи дають змогу вибудовувати модель управління, орієнтовану на відповідальне та ефективне застосування штучного інтелекту в інтересах громадян, яку з урахуванням національного контексту може запозичити Україна.
Description
The article explores the advantages of using artificial intelligence in public policy and public governance, emphasizing its potential to automate routine processes, support data-driven decisionmaking, and enhance the efficiency of service delivery to citizens. It highlights the challenges associated with ensuring data security, safeguarding privacy, avoiding biases in algorithms, and maintaining control over automated processes. The paper argues that the implementation of AI in public administration opens up new opportunities for the evaluation and monitoring of policy effectiveness, and contributes to more evidence-based and efficient governance. These developments necessitate the introduction of ethical and legal oversight mechanisms, particularly to sustain public trust. In this context, the European approach to AI development, presented by the European Commission, is of particular importance. This approach has laid the conceptual foundation for a regulatory framework that ensures the safe, ethical, and human-centered use of AI within the European Union. The EU Artificial
Intelligence Act (AI Act) stands as the world’s first comprehensive legislative initiative to regulate AI in socially significant domains, including public administration. Accordingly, the article outlines the EU’s experience with AI deployment in the public sector, paying special attention to the role of the AI@EC digital strategy, which is aimed at enhancing the efficiency, transparency, accessibility, and innovation of the European Commission’s activities. It also examines the introduction of the GPT@EC tool, designed to integrate advanced language models into the work of European institutions. While analyzing both national and EU-wide initiatives, the article underscores the benefits of AI in transforming public administration. AI significantly expands the potential for evaluating policy effectiveness, monitoring governance processes, and improving the quality of public services. However, the study also notes several challenges accompanying AI implementation, including risks to privacy, limited algorithmic transparency, potential biases in automated decisions, gaps in digital skills, and the
need to maintain societal trust. The European Union addresses these concerns through a set of comprehensive measures, including regulatory and ethical frameworks, institutional oversight mechanisms, transparency requirements for AI systems, and the inclusion of the public in their deployment. These efforts contribute to the development of a model of public administration based on the responsible and effective use of AI in the public interest — a model that, if adapted to the national context, could be adopted by Ukraine.
Keywords
Європейський Союз, Європейська Комісія, штучний інтелект, публічна політика, державне управління, цифрова трансформація, стаття, European Union, European Commission, artificial intelligence, public policy, public administration, digital transformation
Citation
Чабанна М. В. Використання штучного інтелекту в публічній політиці ЄС / Маргарита Чабанна // Empirio. - 2025. - Т. 2, № 2. - С. 34-42. - https://doi.org/10.18523/3041-1718.2025.2.2.34-42