Як російський кінематограф привласнює собі українські стрічки

Loading...
Thumbnail Image
Date
2024
Authors
Телюк, Олександр
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
За легендою, після створення під Москвою в 1948 році Держфільмофонду туди органами радянської держбезпеки з Київської та Одеської кіностудій було вивезено оригінальні плівки всіх збережених на той час українських фільмів. Фактично вся історія українського міжвоєнного кіно, зокрема стрічки феноменального періоду ВУФКУ опинилися в Росії. Згідно з рекомендаціями Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF) першочергове право на зберігання фільмів має держава-виробник. Однак навіть із розпадом радянського союзу росіяни не поспішали повертати неросійські фільми в республіки. Тодішній очільник Держфільмофонду Володимир Малишев шовіністично пояснював це тим, що в республіканських кіноархівах нібито не було створено технічних умов для зберігання плівок. Відповідно, українське кінематографічне надбання першої половини ХХ століття почало повертатися в Україну лише на початку 2010-х років після принципової позиції українського державного кіноархіву Довженко-Центру. Шедеври раннього українського кіно доводилося купувати, обмінювати, а інколи виманювати.
Description
Keywords
"Брехня", Володимир Винниченко, Довженко-Центр, ВУФКУ, стаття
Citation
Телюк О. Як російський кінематограф привласнює собі українські стрічки / Олександр Телюк // Кіно-Театр. - 2024. - № 1. - C. 10.