Опускул про метод, або Як філософи текстуально маркують свою методологічну позицію (текст навздогін тексту)

dc.contributor.authorСватко, Юрій
dc.date.accessioned2021-09-17T07:30:55Z
dc.date.available2021-09-17T07:30:55Z
dc.date.issued2021
dc.description.abstractСтаття – прикладний додаток до давнішої теоретичної публікації автора у виданні-попереднику щодо методологічних засад європейського філософування в аспекті софійного синтезу. Відштовхуючись від презентованих там розуміння загальнофілософських методів та їхніх «епохальних» реалізацій, автор у світлі одного наскрізного прикладу демонструє "зони відповідальності" та онтогносеоепістемологічні границі кожного зі згаданих "шляхів у напрямку речі". Спеціальний інтерес для фахівців становитимуть запропоновані автором шість пакетів маркерів (за числом методів і варіантів софійного – знаттєво-життєвого – синтезу) для ідентифікації методологічних установок і "пограничних" випадків у проміжку від античності до сьогодення. Дієвість кожного з пакетів проілюстровано текстовим матеріалом – фрагментами трактатів відомих європейських філософів. У § 1 розглянуто натуралістичну методологічну установку, орієнтовану на власне життєвий момент софійного синтезу; пояснено притаманну їй ставку на досвід, факт, віру, гадку і авторитет, отже, на риторичний аспект філософування. У § 2 розглянуто феноменологічну методологічну установку, орієнтовану на власне знаттєвий момент софійного синтезу; пояснено притаманну їй ставку на знання і смисл поза будь-які несуттєві самі по собі фактичні способи даності речі. У § 3 розглянуто трансцендентальну методологічну установку, орієнтовану на синтез знання і життя засобами знання в аспекті логосу самого логосу; пояснено притаманну їй ставку на смисл – як смисл у становленні та на факт – як носія певного смислу з їхнім об’єднанням в єдиній логіко-поняттєвій конструкції речі. У § 4 розглянуто діалектичну методологічну установку, орієнтовану на синтез знання і життя засобами знання в аспекті логосу ейдосу; пояснено притаманну їй ставку на розумну річ як смислову одиницю і продукт смислового саморозвитку, де покладається не лише сама річ, але й усе визначене нею інобуття. У § 5 розглянуто міфологічну методологічну установку, орієнтовану на синтез знання і життя в аспекті їхнього сукупного облаштування як живого розуму; пояснено притаманну їй ставку на розумну річ як реальну і самоочевидну в своїй одиничності живу істоту. У § 6 розглянуто герменевтичну (= ономатологічну й узагалі символічну) методологічну установку, орієнтовану на синтез знання і життя в аспекті його іменування як розумного виразу речі для іншого; пояснено притаманну їй ставку на ім’я і текст як повний вираз смислу і повне знання факту, які остаточно відкриваються для іншого (= увиразнюються resp. розуміються) в істині речі.uk_UA
dc.description.abstractThe present paper is a practical supplement to an earlier theoretical work by the author, published in a preceding issue, on methodological foundations of the European philosophizing in the aspect of sophical synthesis. Building upon understanding of general philosophical methodologies (methodological attitudes) and their ‘epochal’ implementations as presented there, the author makes use of a cross-cutting example, to show "zones of responsibility" and onto-gnoseo-epistemological limits for every mentioned ‘way towards the thing.’ Six marker packages (by the number of methodologies and variants of sophical viz. life-knowledge synthesis) should be of special professional interest as proposed by the author to identify methodological attitudes and "edge" cases ranging from Antiquity to nowadays. Validity of each and all of these packages has been illustrated with proper textual material, i. e. fragments from essays by renowned European philosophers. In § 1, the naturalistic methodological attitude is considered, as focused on the proper vital aspect of sophical synthesis; its characteristic reliance on experience, fact, belief, opinion, and authority, and thereby on the rhetorical aspect of philosophizing, is explained. In § 2, the phenomenological methodological attitude is considered, as focused on the proper knowledge aspect of sophical synthesis; its characteristic reliance on knowledge and sense beyond any non-essential per se factual ways things are given, is explained. In § 3, the transcendental methodological attitude is considered, as focused on the synthesis of knowledge and life by means of knowledge in the aspect of logos of the logos per se; its characteristic reliance on sense being a sense in the making, and on fact as the bearer of a sense, with their integration in a common logical-conceptual thing structure, is explained. In § 4, the dialectic methodological attitude is considered, as focused on the synthesis of knowledge and life by means of knowledge in the aspect of logos of the eidos; its characteristic reliance on intelligent thing as a unit of sense and a product of senseful self-development wherein not only the thing is posited, but the entire otherness as defined by it as well, is explained. In § 5, the mythological methodological attitude is considered, as focused on the synthesis of knowledge and life in the aspect of their integral arrangement as vivid mind; its characteristic reliance on intelligent thing as a real and self-evident in its unicity live being, is explained. In § 6, the hermeneutical (= onomatological and overall symbolic) methodological attitude, as focused on the synthesis of knowledge and life in the aspect of its naming as an intelligent expression of thing for the other; its characteristic reliance on the name and text as a full expression of sense and a full knowledge of fact being revealed in the truth of thing, is explained.en_US
dc.identifier.citationСватко Ю. І. Опускул про метод, або Як філософи текстуально маркують свою методологічну позицію (текст навздогін тексту) / Cватко Ю. І. // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. - 2021. - Т. 7. - С. 46-70. - https://doi.org/10.18523/2617-1678.2021.7.46-70uk_UA
dc.identifier.issn2617-1678
dc.identifier.issn2617-5703
dc.identifier.urihttps://doi.org/10.18523/2617-1678.2021.7.46-70
dc.identifier.urihttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/20878
dc.language.isoukuk_UA
dc.relation.sourceНаукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавствоuk_UA
dc.statusfirst publisheduk_UA
dc.subjectЄвропаuk_UA
dc.subjectфілософіяuk_UA
dc.subjectсофіяuk_UA
dc.subjectособистістьuk_UA
dc.subjectдивоuk_UA
dc.subjectміфuk_UA
dc.subjectсимволuk_UA
dc.subjectзнанняuk_UA
dc.subjectжиттяuk_UA
dc.subjectрозумінняuk_UA
dc.subjectметоди філософуванняuk_UA
dc.subjectметодологічна установкаuk_UA
dc.subjectнатуралістичнийuk_UA
dc.subjectфеноменологічнийuk_UA
dc.subjectтрансцендентальнийuk_UA
dc.subjectдіалектичнийuk_UA
dc.subjectміфологічнийuk_UA
dc.subjectгерменевтичний (ономатологічний, символічний).uk_UA
dc.subjectстаттяuk_UA
dc.subjectEuropeen_US
dc.subjectphilosophyen_US
dc.subjectsophiaen_US
dc.subjectpersonalityen_US
dc.subjectmiracleen_US
dc.subjectmythen_US
dc.subjectmythen_US
dc.subjectsymboen_US
dc.subjectknowledgeen_US
dc.subjectlifeen_US
dc.subjectunderstandingen_US
dc.subjectphilosophizing methodologiesen_US
dc.subjectmethodological attitudeen_US
dc.subjectnaturalisticen_US
dc.subjectphenomenologicalen_US
dc.subjecttranscendentalen_US
dc.subjectdialecticen_US
dc.subjectmythologicalen_US
dc.subjecthermeneutical (= onomatological, symbolic)en_US
dc.titleОпускул про метод, або Як філософи текстуально маркують свою методологічну позицію (текст навздогін тексту)uk_UA
dc.title.alternativeOpuscule on Method, or how Philosophers Mark out Textually their Methodological Stance (a Text Following up a Text)en_US
dc.typeArticleen_US
Files
Original bundle
Now showing 1 - 1 of 1
Loading...
Thumbnail Image
Name:
An_Opuscule_on_Method_or_how_Philosophers_Mark_out_Textually_their_Methodological_Stance_a_Text_Following_up_a_Text.pdf
Size:
673.45 KB
Format:
Adobe Portable Document Format
Description:
License bundle
Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
7.54 KB
Format:
Item-specific license agreed upon to submission
Description:
Collections