The category of the otherness in Richard Rorty’s philosophy: the principles and mechanisms of the differentiation
Loading...
Date
2022
Authors
Meita, Kseniia
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
This paper is an attempt to analyze Richard Rorty’s interpretation of the category of the Otherness in the
context of the global project of liberal utopia – the society of the future, based on non-violence. The evolution
of the understanding of the notion of the Otherness is reviewed in the context of the concepts of American
pragmatist and French post-structuralist social anthropological practices, where the reasons for the
alienation of particular individuals are explained on the mythological and linguistic background, and the
people are solidarized shaping up the generalized other. The Other to a particular culture connects in him/
herself the functions of the scapegoat and the messiah at the same time. In Rortian approach, a variety of
reasons for an individual’s marginalization on class, religion, gender, and behavioral basis is analyzed.
Moreover, the method of sentimental education is promoted in developing the children’s emotional intelligence
and raising the generations on the values of total inclusivity and empathy apart from general erudition,
with the help of fiction reading. The Kantian moral imperative is criticized for the mechanical and
legalist character. So, the moral principles based on a fellowship are offered instead. This fellowship should
be based rather on the personal identity with a particular nation, class, or gender than on the birthright.
The advantages and drawbacks of radical pluralism, the understanding of relative values of all ways of life,
and its difference from postmodern cultural relativism are also reviewed. The result of the study reveals the
secondary role of the people’s differences in their consolidation in Richard Rorty’s liberal utopia if they
have in common the basic principle of intolerance to violence, whether it is direct physical violence or the
passive-aggressive abuse in humiliation.
Ця стаття є спробою проаналізувати інтерпретацію Ричардом Рорті категорії Іншості в контексті глобального проєкту ліберальної утопії – суспільства майбутнього, базованого на відсутності насилля. Еволюцію розуміння поняття Іншості розглянуто в контексті соціально-антропологічних практик американського прагматизму та французького постструктуралізму, де причини відчуження певних індивідів пояснено на міфологічній і лінгвістичній основі, а люди солідаризуються, утворюючи генералізованого іншого. Інший у певній культурі суміщає в собі функції цаба-відбувайла та месії водночас. У підході Рорті проаналізовано різні причини маргіналізації індивіда на класовій, релігійній, гендерній і поведінковій основі. Розглянуто метод сентиментальної освіти у розвитку в дитини емоційного інтелекту та емпатії, опріч загальної ерудиції, за допомогою ознайомлення з художньої літературою. Кантівський моральний імператив піддано критиці за механістичний і легалістський характер. Замість цього запропоновано моральні принципи, основані на братерстві. Це братерство має базуватися радше на персональній ідентифікації з певною нацією, класом або гендером, ніж на праві народження. Також розглянуто переваги й недоліки радикального плюралізму (розуміння відносної цінності всіх способів життя) та його відмінність від постмодерного культурного релятивізму. Результат дослідження оприявнює вторинну роль у відмінностях між людьми для їхньої консолідації у ліберальній утопії Ричарда Рорті, якщо спільним між ними є базовий принцип нетерпимості до насилля, хоч би яким воно було – чи прямим фізичним, чи пасивно-агресивним аб’юзом у насмішках.
Ця стаття є спробою проаналізувати інтерпретацію Ричардом Рорті категорії Іншості в контексті глобального проєкту ліберальної утопії – суспільства майбутнього, базованого на відсутності насилля. Еволюцію розуміння поняття Іншості розглянуто в контексті соціально-антропологічних практик американського прагматизму та французького постструктуралізму, де причини відчуження певних індивідів пояснено на міфологічній і лінгвістичній основі, а люди солідаризуються, утворюючи генералізованого іншого. Інший у певній культурі суміщає в собі функції цаба-відбувайла та месії водночас. У підході Рорті проаналізовано різні причини маргіналізації індивіда на класовій, релігійній, гендерній і поведінковій основі. Розглянуто метод сентиментальної освіти у розвитку в дитини емоційного інтелекту та емпатії, опріч загальної ерудиції, за допомогою ознайомлення з художньої літературою. Кантівський моральний імператив піддано критиці за механістичний і легалістський характер. Замість цього запропоновано моральні принципи, основані на братерстві. Це братерство має базуватися радше на персональній ідентифікації з певною нацією, класом або гендером, ніж на праві народження. Також розглянуто переваги й недоліки радикального плюралізму (розуміння відносної цінності всіх способів життя) та його відмінність від постмодерного культурного релятивізму. Результат дослідження оприявнює вторинну роль у відмінностях між людьми для їхньої консолідації у ліберальній утопії Ричарда Рорті, якщо спільним між ними є базовий принцип нетерпимості до насилля, хоч би яким воно було – чи прямим фізичним, чи пасивно-агресивним аб’юзом у насмішках.
Description
Keywords
liberal utopia, generalized other, radical pluralism, sensitivity, sentimental education, sentimental education, intolerance to violence, empathy, article, ліберальна утопія, генералізований інший, радикальний плюралізм, чутливість, сентиментальна освіта, нетерпимість до жорстокості, емпатія
Citation
Meita K. The category of the otherness in Richard Rorty’s philosophy: the principles and mechanisms of the differentiation / Kseniia Meita // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. - 2022. - T. 9-10. - C. 119-126. - https://doi.org/10.18523/2617-1678.2022.9-10.119-126