Theoretical Framework and Genesis of Cultural Materialism in Political Studies
Loading...
Date
2016
Authors
Bidochko, Lesia
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
The article deals with the main methodological and theoretical background of cultural materialism as
an anthropological approach and a research strategy. Synthesizing Marxists’ historical materialism, cultural
ecology, and neo-evolutionism, first cultural materialist Marvin Harris elaborates a tripartite scheme of
the cultural system (infrastructure, structure, and superstructure), extending and extolling the infrastructure
as something that includes demography and ecosystems, in addition to the productive forces and mode
of production. Cultural materialism rejects dialectical materialism and class struggle, giving priority to infrastructural
variables in the causal arrow of determination.
У статті розглянуто основні методологічні та теоретичні основи культурного матеріалізму як антропологічного підходу та дослідницької стратегії. Культурний матеріалізм – це теоретична парадигма, яка базується на ідеї, що соціальне життя, політична культура є відповіддю на практичні проблеми земного існування. Він постав у американській антропологічній науці наприкінці 1960-х років, на перетині історичного матеріалізму, неоеволюціонізму і культурної екології. Це неопозитивістська спроба привнесення в соціальні та гуманітарні науки методології природничих. У центрі уваги Марвіна Гарріса та інших прибічників культурного матеріалізму стоять такі категорії, які підлягають верифікації. Тож цей підхід продовжує аналіз економічних чинників за Марксом, демографічних за Мальтусом та екологічних за Вайтом та Стюардом. Бувши критиком інона- уковості, М. Гарріс розвиває Марксову ідею базису й надбудови, послуговуючись категоріями трирівневої моделі. Кожна культурна система містить три компоненти: інфраструктуру як спосіб виробництва і відтворення, структуру як суспільні відносини та надструктуру як ідеологічні відносини. Принцип інфраструктурного детермінізму вказує, що культурні явища мають матеріалістичне пояснення, проте сам М. Гарріс не виключає зворотного каузального зв’язку.
У статті розглянуто основні методологічні та теоретичні основи культурного матеріалізму як антропологічного підходу та дослідницької стратегії. Культурний матеріалізм – це теоретична парадигма, яка базується на ідеї, що соціальне життя, політична культура є відповіддю на практичні проблеми земного існування. Він постав у американській антропологічній науці наприкінці 1960-х років, на перетині історичного матеріалізму, неоеволюціонізму і культурної екології. Це неопозитивістська спроба привнесення в соціальні та гуманітарні науки методології природничих. У центрі уваги Марвіна Гарріса та інших прибічників культурного матеріалізму стоять такі категорії, які підлягають верифікації. Тож цей підхід продовжує аналіз економічних чинників за Марксом, демографічних за Мальтусом та екологічних за Вайтом та Стюардом. Бувши критиком інона- уковості, М. Гарріс розвиває Марксову ідею базису й надбудови, послуговуючись категоріями трирівневої моделі. Кожна культурна система містить три компоненти: інфраструктуру як спосіб виробництва і відтворення, структуру як суспільні відносини та надструктуру як ідеологічні відносини. Принцип інфраструктурного детермінізму вказує, що культурні явища мають матеріалістичне пояснення, проте сам М. Гарріс не виключає зворотного каузального зв’язку.
Description
У статті розглянуто основні методологічні та теоретичні основи культурного матеріалізму як антропологічного підходу та дослідницької стратегії. Культурний матеріалізм – це теоретична парадигма, яка базується на ідеї, що соціальне життя, політична культура є відповіддю на практичні проблеми земного існування. Він постав у американській антропологічній науці наприкінці 1960-х років, на перетині історичного матеріалізму, неоеволюціонізму і культурної екології. Це неопозитивістська спроба привнесення в соціальні та гуманітарні науки методології природничих. У центрі уваги Марвіна Гарріса та інших прибічників культурного матеріалізму стоять такі категорії, які підлягають верифікації. Тож цей підхід продовжує аналіз економічних чинників за Марксом, демографічних за Мальтусом та екологічних за Вайтом та Стюардом. Бувши критиком інонауковості, М. Гарріс розвиває Марксову ідею базису й надбудови, послуговуючись категоріями трирівневої моделі. Кожна культурна система містить три компоненти: інфраструктуру як спосіб виробництва і відтворення, структуру як суспільні відносини та надструктуру як ідеологічні відносини. Принцип інфраструктурного детермінізму вказує, що культурні явища мають матеріалістичне пояснення, проте сам М. Гарріс не виключає зворотного каузального зв’язку.
Keywords
cultural anthropology, cultural materialism, determinism, emic and etic, historic materialism, культурна антропологія, культурний матеріалізм, детермінізм, емічне і етичне, історичний матеріалізм, марксизм, неоеволюціонізм, редукціонізм, базис і надбудова
Citation
Bidochko Lesia. Theoretical Framework and Genesis of Cultural Materialism in Political Studies / L. Bidochko // Наукові записки НаУКМА : Політичні науки. - 2016. - Т. 186. - С. 18-22.