Богородичний культ і служба Покрову
Loading...
Date
2024
Authors
Зема, Валерій
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті розглядається формування Богородичного культу через вшанування ікон, реліквій і спеціальних празників, а також за посередництва текстів особливих служб, що їх уміщували в мінеях. Становлення уявлень про Різдво, життя й Успіння Богородиці тривало впродовж століть, відображаючись у різних версіях оповідей, які побутували у Візантії і східнохристиянській традиції загалом та в Київської митрополії зокрема. Простежено формування відповідних іконографічних сюжетів у Візантії та їх репліки у Київській митрополії. Два центри Богородичного культу Константинополя, у Влахернах і Халкопратії, містили реліквії, ризи та пояс Матері Божої. Побутували різні версії оповіді про їх походження та перенесення в Константинополь зі Святої землі. Серед іншого, у 860 р. постала оповідь про порятунок Константинополя від навали русів завдяки ризам Богородиці, які зберігалися у храмі Влахерн. Ця оповідь фіксується не лише у візантійських джерелах, а й у київських історичних наративах. Ще одну оповідь – про Успіння Богородиці – відображено в мінеях Київської митрополії та в іконографії. Аналізуватиметься перегук між текстами й образами, які в Київській митрополії присвячувалися Богородичному культові, зокрема іконі Покрову. За відсутності візантійського першовзірця, який встановлював би стандарт такої іконографії, образ Покрову був доволі плинним. Спершу він спирався на видіння Андрія Юродивого, якому вві сні явилася Богородиця з мафорієм як символом протекції. Ця візія відобразилася у мінейних службах XIV ст., закріпившись у формі празника 1 жовтня, а також у виданому 1619 р. друкарнею Києво-Печерського монастиря «Анфологіоні», де образ Покрову не лише пояснено, а й наголошено на протекції Матері Божої князю та його війську. Від XV ст. розповсюдився новий образ на іконах Покрову – із зображенням Романа Солодкоспівця на амвоні з сувоєм у руках, що відтворювало явлення йому уві сні Богородиці, яка дала святому кондак, а він, прокинувшись, почав співати. Від XVII ст., під впливом західної іконографії, в обіг увійшла ще одна версія образу Покрову – Mater Misericordiae, де під захистом убрання Богородиці зображали місцевих людей.
Description
The article examines the development of the Virgin cults in Byzantium, which included the veneration of icons, relics, and dedicated feasts. These cults were also expressed in the texts of special services found in Menaions. Among the key elements in the establishment of feasts dedicated to the Virgin Mary was her garment, represented in icons of the Pokrov (Intercession) with a protective function. Narratives and tales about the Nativity of the Virgin, her Life, and Assumption continued to evolve over the centuries, with various versions emerging across the Eastern Christian tradition. Some of these texts appear in the manuscripts of the Kyivan Metropolitanate.
The formation of iconographic depictions of the Theotokos in Byzantium and their representation in the Kyivan Metropolitanate is also briefly
discussed. Two centers of Marian cults in Constantinople – Blachernai and Chalkopratea – housed important relics associated with the Theotokos: her garment and belt. These relics were said to have originated in the Holy Land and were transferred to Constantinople, though different versions of this transfer exist. A story from 860 recounts how Constantinople was saved from a Rus’ invasion through the protection of the Mother of God’s garment, which was kept at the Blachernai shrine. This narrative appears not only in Byzantine sources but also passed into Ruthenian historical accounts, recurring from the Middle Ages into the early modern period.
The narrative surrounding the Dormition and Assumption of the Virgin, as reflected in Menaions and iconography of the Kyiv Metropolitanate, highlights the interaction between texts and images dedicated to Marian cults, which is central to this study. The formation of the Intercession cult and its associated iconography was significant in the Kyivan Metropolitanate’s religious culture. In the absence of Byzantine models that would standardize this iconography, the image of the Intercession evolved flexibly. Initially, the Intercession icon depicted the vision of Andrew the Fool, to whom the Mother of God appeared in a dream with her maphorion, symbolizing protection. This vision was commemorated with a feast on October 1 in the Menaions.
The study examines the texts of services dedicated to the Intercession from the 14th to the early 17th century, up to the publication of the Anthologion (1619) at the Kyiv-Cave Monastery. These Menaion texts not only depict the image of the Intercession but also emphasize the Virgin’s protective role for a prince and his army. From the 15th century, a new visionary figure – Roman the Melodist – appears in Intercession icons, holding a scroll and standing at a pulpit, symbolizing his vision of the Virgin, who gave him a kontakion in a dream. Thus, two visionary themes were integrated into a single iconography that circulated in the Kyivan Metropolitanate. A new version of the Intercession iconography emerged in the 17th century, influenced by the Western depiction of Mater Misericordiae. In this version, local political leaders are shown under the Virgin’s maphorion or cloak, emphasizing her protective role.
Keywords
культ, Мінея, Покров, візіонерство, Успіння, Богородиця, іконографія, церковна служба, стаття, cult, Menaion, Pokrov (Intercession), visionary literature, Assumption, Virgin Mary, iconography, Church service
Citation
Зема В. Є. Богородичний культ і служба Покрову / Валерій Зема // Київська Академія. - 2024. - Вип. 21. - C. 55-94. - https://doi.org/10.18523/1995-025X.2024.21.55-94