The Self-Identification and Language Awareness of Poles in Eastern Podolia : Survival or Decline of "Polishness"? : (based on the 20th–21st century materials from Gródek Podolski)

Loading...
Thumbnail Image
Date
2020
Authors
Domitrak, Yuliya
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Дух і Літера
Abstract
The article deals with the main principal categories of Polish minority self-identification and some problems of religious and language awareness in Eastern Podolia. The analysis is based on recordings collected in Gródek Podolski and its neighbourhoods at the turn of the 20th and 21st centuries. The author of the paper analyzes what is the image of the identification being reflected in the statements of local Polish inhabitants, finds out what motivates the interviewees to define themselves as Poles, and describes the ways of eliminating the Polish population in Eastern Podolia by authorities, through indicating the main factors that hinder the Poles’ self-identification. The paper concludes that the Catholic religion is an element integrating the national minority that enhances the Polish national identity and maintains the transmission of cultural traditions. The language as a bearer of the sense of identity influences a person’s self-presentation, becoming its integral component. Language awareness often coincides with the national and ethnic identity. Despite the harmful policy of Soviet authorities’ against Poles and all their efforts to suppress religion, Polish culture and language, the Polish population has never stopped to consider themselves as a related part of the entire Polish nation by keeping national traditions, they were faithfully committed to the Catholic Church, tried to preserve their language and history for younger generations.
Постановка проблеми. Історична, мовна і культурна спадщина польської меншини на території Західної України привертала увагу польських і українських науковців починаючи з другої половини XX ст. та залишається актуальною сьогодні. Останнім часом можна відзначити зростання інтересу до вивчення польського питання в історичному контексті крізь призму архівних документів, в яких показано ставлення радянської влади до громадян польського походження. Теоретичною основою поданого у статті аналізу слугують праці Януша Ріґера (1996, 2019) і Гелени Красовської (2007, 2012), в яких висвітлено проблематику ідентифікації поляків у Західній і Південно-Східній Україні. Мета статті. У статті розглянуто основні категорії самоідентифікації польської меншини, а також деякі аспекти релігійної і мовної свідомості на Східному Поділлі (на схід від річки Збруч) – території, яка в XVIII ст. входила до складу Російської імперії. Аналіз ґрунтується на аудіозаписах, зібраних під час польових досліджень на межі XX–XXI століть у містечку Городок Подільський та його околицях. Городок був культурним і релігійним центром, в якому проживала значна кількість поляків. Місцеві поляки вважали його «другою Варшавою», або «своєю маленькою Варшавою». Автор аналізує, який образ ідентифікації відображається у висловлюваннях місцевих жителів польського походження, з’ясовує, що спонукає респондентів визнавати себе поляками та описує способи винищення польського населення на Східному Поділлі, вказуючи на основні фактори, які перешкоджали самоідентифікації поляків. Методи дослідження. Під час аналізу матеріалів використовували такі методи дослідження: метод відкритого біографічного інтерв’ю, емпіричний аналіз даних, метод опису одиничних випадків (case study), а також соціолінгвістичний підхід, яких дає змогу показати сучасну мовну ситуацію на тлі історичних і соціальних умов. Основні результати дослідження. Спостереження та аналіз зібраних матеріалів свідчать про високу свідомість ідентифікації поляків і добре збережену польську діалектну мову (навіть у змішаних сім’ях). Зазначимо, що католицьке віровизнання є елементом, який інтегрує етнічну меншину, зміцнює польську національну ідентичність, сприяє передаванню культурних традицій і збереженню польської мови. Мова як носій почуття ідентичності впливає на самоідентифікацію людини, стає її невід’ємною складовою. Визначено, що збереження «польськості» у багатьох випадках пов’язане з відродженням мови у молодшого покоління, її комунікативною функцією в суспільстві і вивченням мови у школі. Висновки і перспективи. Незважаючи на згубну політику радянської влади щодо поляків і всі її намагання ліквідувати релігію, польську культуру і мову, польське населення ніколи не переставало почувати себе невід’ємною частиною польського народу і держави, підтримувало національні традиції, залишалося відданим католицькій церкві, намагалося зберегти свою мову, а також передати молодому поколінню збережену в пам’яті історію. Розглядаючи проблематику ідентифікації поляків на Поділлі в Україні, варто порівняти її з іншими регіонами Східних Кресів, наприклад, із Браславським районом у Білорусі та Віленським районом у Литві, у яких простежується значна схожість у процесі їх самоідентифікації. З іншого боку, детермінанти польської ідентифікації деякою мірою відрізняються, зважаючи на різні історичні, соціальні і культурні аспекти, які мають великий вплив на ситуацію у кожній країні зокрема.
Description
Keywords
Polish minority in Ukraine, Podolia region, Gródek Podolski, self-identification, religious identity, language awareness, Polish dialect, article, польська меншина в Україні, Поділля, Городок Подільський, самоідентифікація, релігійна ідентичність, мовна свідомість, польська діалектна мова
Citation
Domitrak Y. The Self-Identification and Language Awareness of Poles in Eastern Podolia : Survival or Decline of "Polishness"? : (based on the 20th–21st century materials from Gródek Podolski) / Yuliya Domitrak // Мова: класичне - модерне - постмодерне. - 2020. - Вип. 6. - С. 92-114. - https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2020.6.92-114
Collections