Linking social stress, health and social behavior through the lens of evolution
Loading...
Date
2022
Authors
Maltseva, Kateryna
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Stress has been systematically shown to affect health. Social life introduces additional sources of stress,
and social stressors emerge as a particular kind of stressors. Living in groups and embedded into their
social networks, humans live a complex life based on regular social interactions, elaborate cultural routines
and mental life rooted in intersubjectivity, capacity for social learning and affiliative needs. Social Safety
Theory and life history orientation approach use this ground to develop an evolutionary-based perspective
on life stress and health. While life history orientation framework is already well established in social
epidemiology, medical anthropology and sociology, Social Safety Theory is a novel approach building on
the psychological ability embedded in human sociality to form and maintain lasting social bonds. It
hypothesizes that threats to social safety are a critical feature of psychological stressors that increase risk
for disease. By doing so it provides a link between social behavior, psychosocial stress and human health
when considered in the light of evolution. Life history orientation approach stems from the evolutionary
premises and expands its biologically-grounded reasoning into the realm of psychology as well as health
sciences. Among other things, it contributes to sociological frameworks linking the effects of childhood
adversity to patterns of disease and social behavior in adult life. Both these frameworks provide important
conceptual junctures for the researchers of stress, health and social behavior by developing explanations of
different avenues by which our social ecologies affect biological risks.
Дослідження надають систематичні докази впливу стресу на здоров’я. Існування в соціальній групі створює додаткові джерела стресу, і соціальні стресори є особливим видом стресорів. Людина проводить своє життя в межах групи, включеною у свою соціальну мережу, і організація цього життя характеризується регулярною соціальною взаємодією, складною культурною рутиною та ментальним життям, укоріненим у спроможності інтерсуб’єктивного взаєморозуміння, здатності до навчання в інших та наявності афіліативних потреб. Теорія соціальної захищеності та підхід орієнтації життєвої історії використовують це підґрунтя для розроблення базованого на еволюційно-спрямованій аргументації підходу до життєвого стресу та здоров’я. Підхід орієнтації життєвої історії вже посів належне місце в медичній антропології, соціальній епідеміології та соціології, тоді як теорія соціальної захищеності є інноваційним підходом, побудованим на аналізі психологічної здатно- сті формувати сталі соціальні стосунки, закладеної в соціальності людини. Цей підхід припускає, що загроза соціальній захищеності є критичною характеристикою стресорів, які підвищують ризикиним стресом та здоров’ям людини, якщо розглядати цей концептуальний вузол через призму еволюційного підходу. Своєю чергою, підхід орієнтації життєвої історії ґрунтується на теоретичних засадах еволюційної біології та поширює еволюційно-біологічні закономірності у сферу формування психологічних процесів і наслідків для здоров’я. Одним із внесків цього підходу є його сполучення з поясненнями соціологічних рамок, які поєднують ефекти несприятливих життєвих обставин у дитячі роки з наслідками у здоров’ї та соціальній поведінці в дорослості. Обидві ці рамки пропонують важливі концептуальні вузли для дослідників стресу, здоров’я та соціальної поведінки, оскільки вони пояснюють канали, через які соціальна екологія може впливати на біологічні ризики.
Дослідження надають систематичні докази впливу стресу на здоров’я. Існування в соціальній групі створює додаткові джерела стресу, і соціальні стресори є особливим видом стресорів. Людина проводить своє життя в межах групи, включеною у свою соціальну мережу, і організація цього життя характеризується регулярною соціальною взаємодією, складною культурною рутиною та ментальним життям, укоріненим у спроможності інтерсуб’єктивного взаєморозуміння, здатності до навчання в інших та наявності афіліативних потреб. Теорія соціальної захищеності та підхід орієнтації життєвої історії використовують це підґрунтя для розроблення базованого на еволюційно-спрямованій аргументації підходу до життєвого стресу та здоров’я. Підхід орієнтації життєвої історії вже посів належне місце в медичній антропології, соціальній епідеміології та соціології, тоді як теорія соціальної захищеності є інноваційним підходом, побудованим на аналізі психологічної здатно- сті формувати сталі соціальні стосунки, закладеної в соціальності людини. Цей підхід припускає, що загроза соціальній захищеності є критичною характеристикою стресорів, які підвищують ризикиним стресом та здоров’ям людини, якщо розглядати цей концептуальний вузол через призму еволюційного підходу. Своєю чергою, підхід орієнтації життєвої історії ґрунтується на теоретичних засадах еволюційної біології та поширює еволюційно-біологічні закономірності у сферу формування психологічних процесів і наслідків для здоров’я. Одним із внесків цього підходу є його сполучення з поясненнями соціологічних рамок, які поєднують ефекти несприятливих життєвих обставин у дитячі роки з наслідками у здоров’ї та соціальній поведінці в дорослості. Обидві ці рамки пропонують важливі концептуальні вузли для дослідників стресу, здоров’я та соціальної поведінки, оскільки вони пояснюють канали, через які соціальна екологія може впливати на біологічні ризики.
Description
Keywords
affiliation, evolution, stress, inflammation, health, disease, evolutionary mismatch, Social Safety Theory, life history orientation, article, групова належність, еволюція, стрес, запалення, здоров’я, захворювання, еволюційна невідповідність, теорія соціальної безпеки, орієнтація життєвої історії
Citation
Maltseva K. S. Linking social stress, health and social behavior through the lens of evolution / Kateryna Maltseva // Наукові записки НаУКМА. Соціологія. - 2022. - Т. 5. - С. 14-25. - https://doi.org/10.18523/2617-9067.2022.5.14-25