Творчість як практичний прояв свободи (історико-теоретичний контекст)
Loading...
Date
2021
Authors
Лимар, В'ячеслав
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дослідження присвячено розгляду творчості з урахуванням головних філософських досліджень
цього поняття. Діяльність творчого процесу практично доводить присутність свободи в людському бутті. Погляди на творчість віддзеркалюють ставлення конкретного мислителя до питання протистояння свободи та напередвизначеності загалом. Розглянуто полемічні моменти щодо
творчості та запропоновано шляхи їх вирішення. Зокрема досліджено два протилежні погляди на
творчість – Платона та Аристотеля, де талановитість людини передбачає божественне натхнення (Платон) або, відповідно, лише особистісні зусилля. Полеміку Аристотеля і Платона намагався розв’язати Микола Бердяєв через поєднання їхніх поглядів. Він наділяв людину божественними
властивостями і цим вказував на джерело творчості всередині самої людини. Філіп Гефнер надавав
особистості статус "співтворця" і висунув теорію про те, що людина покликана удосконалити та
завершити Боже творіння. Увагу в дослідженні також приділено змісту та меті творчості. Творчість заради самої творчості, про яку писав Альбер Камю, критикував М. Бердяєв, і пропонував
своє бачення цього питання: творчість заради універсальної мети. Погляди Камю загалом поділяв
також А. Берґсон. З огляду на згадану полеміку запропоновано актуалізацію вчення Григорія Сковороди про "споріднену працю" та аргументовано доцільність цієї актуалізації. Вітчизняний філософ
оригінально врівноважував песимізм творчості Камю та заповзятий підхід Бердяєва. Свої умовиводи Сковорода підкріплював влучними практичними прикладами.
The study concerns the consideration of creativity in the light of the main philosophical studies of this concept. The activity of the creative process practically proves the presence of freedom in human existence. Views on creativity reflect the attitude of a particular thinker to the question of the opposition of freedom and predestination in general. The polemical moments concerning creativity are considered and the ways of their decision are offered. In particular, two opposing views on the work of Plato and Aristotle are studied, where human talent presupposes divine inspiration (Plato) or, accordingly, only personal efforts. Nikolai Berdyaev tries to resolve the controversy between Aristotle and Plato by combining their views. He endows man with divine properties and thus indicates the source of creativity in the middle of man himself. Philip Hefner gives the individual the status of "co-creator" and puts forward the theory that man is called to improve and complete God’s creation. The study also focuses on the content and purpose of creativity. Creativity for the sake of creativity itself, which Albert Camus wrote about, was criticized by M. Berdyaev, and he offered his vision of this issue: creativity for the sake of a universal goal. Camus’ views were generally shared by A. Bergson. In connection with this last controversy, the actualization of Hryhoriy Skovoroda’s doctrine of "related work" is proposed and the expediency of this actualization is argued. Our domestic philosopher originally balances the pessimism of Camus’s work and Berdyaev’s enterprising approach. Skovoroda supports his conclusions with accurate practical examples. Reasoned conclusions about the need to update the teachings of G. Skovoroda on creativity and "related work" are given.
The study concerns the consideration of creativity in the light of the main philosophical studies of this concept. The activity of the creative process practically proves the presence of freedom in human existence. Views on creativity reflect the attitude of a particular thinker to the question of the opposition of freedom and predestination in general. The polemical moments concerning creativity are considered and the ways of their decision are offered. In particular, two opposing views on the work of Plato and Aristotle are studied, where human talent presupposes divine inspiration (Plato) or, accordingly, only personal efforts. Nikolai Berdyaev tries to resolve the controversy between Aristotle and Plato by combining their views. He endows man with divine properties and thus indicates the source of creativity in the middle of man himself. Philip Hefner gives the individual the status of "co-creator" and puts forward the theory that man is called to improve and complete God’s creation. The study also focuses on the content and purpose of creativity. Creativity for the sake of creativity itself, which Albert Camus wrote about, was criticized by M. Berdyaev, and he offered his vision of this issue: creativity for the sake of a universal goal. Camus’ views were generally shared by A. Bergson. In connection with this last controversy, the actualization of Hryhoriy Skovoroda’s doctrine of "related work" is proposed and the expediency of this actualization is argued. Our domestic philosopher originally balances the pessimism of Camus’s work and Berdyaev’s enterprising approach. Skovoroda supports his conclusions with accurate practical examples. Reasoned conclusions about the need to update the teachings of G. Skovoroda on creativity and "related work" are given.
Description
Keywords
творчість, свобода, мета творчості, "співтворець", "споріднена праця", стаття, creativity, freedom, purpose of creativity, "co-creator", "related work"
Citation
Лимар В. Б. Творчість як практичний прояв свободи (історико-теоретичний контекст) / Лимар В. Б. // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. - 2021. - Т. 8. - С. 10-17.