Музична культура й освіта у Києво-Могилянській академії
| dc.contributor.author | Кузьмінський, Іван | |
| dc.date.accessioned | 2019-01-24T13:22:21Z | |
| dc.date.available | 2019-01-24T13:22:21Z | |
| dc.date.issued | 2018 | |
| dc.description.abstract | Спів постійно супроводжував студентів Києво-Могилянської академії у їхньому житті, що підтверджують академічні інструкції, різномантні документи, іконографія, свідчення очевидців тощо. Усі вихованці були зобов’язані відвідувати храми на території Братського монастиря, а найздібніші ставали тут співаками. Вони співали у головних "братських" храмах - Богоявленському соборі та Благовіщенській (Конґреґаційній) церкві, а також у різних церквах Подолу, у київській митрополичій капелі, у Придворній співочій капелі Санкт-Петербурґа тощо. Академічні співаки брали участь у богослужіннях, на похоронах, під час церковних та світських урочистостей, під час випрошування милостині (саме тому бурсу деякий час називали "співочою"). Окрім цього, спів та гра на музичних інструментах були частиною навчання, зокрема є припущення, що вірші на уроках поетики виконували за допомоги співу та гри на музичних інструментах. Музичні номери були частиною шкільних вистав, а хор та оркестр обов’язково супроводжували урочисті богословські та філософські диспути. Поза тим, гра на музичних інструментах належала до рекомендованих розваг і її всіляко вітали поза навчанням, хоч спеціальні музичні дисципліни почали викладати в Академії лише на початку XIX ст. До наших днів збереглася тільки частина нотної спадщини, пов’язаної з Академією та Братським монастирем, - паралітургійні та учнівські пісні, партесні концерти, Ірмологіони. Безумовно, найбільшим серед тих композиторів, хто представляє Академію, слід вважати Артемія Веделя. На відміну від решти видатних композиторів українського походження XVIII ст. - Дмитра Бортнянського та Максима Березовського, Ведель не лише навчався тут, а й писав твори для студентського хору | uk_UA |
| dc.description.abstract | The research tries to answer the most complicated questions of the history of musical practice in the Kyiv-Mohyla Academy in the early modern period. Singing constantly accompanied students in their lives, which is confirmed by school instructions, documents of various kinds, iconography, testimonies of eyewitnesses, etc. All students were obliged to attend the temples on the territory of the Brotherhood (Bratsky) Monastery, and the the most gifted became the singers here. They sang in the main "brotherhood" churches: the Epiphany Cathedral and the Annunciation (Congregation) Church. Students also sang in various churches in Podil, in the Kyiv Metropolitan choir, in the Saint Petersburg Court Chapel, etc. Academic singers participated in divine services, at the funerals, during church and secular celebrations, at the time of begging alms. That was the reason why the "bursa" (student dormitory) was called "singing" for some time. In addition, singing and playing musical instruments were part of the training. There is a relation that poetry was composed and performed at the poetic lessons through singing and playing musical instruments. Music performances were a separate part of the drama school. The choir and orchestra were an obligatory part of solemn theological and philosophical disputes. In addition, playing of musical instruments was recommended for entertainment for students and was strongly welcomed outside the school education. Special musical disciplines began to be taught at the academy only in the early years of the 19th century. To this day, only a part of the musical heritage associated with the Kyiv-Mohyla Academy and the Brotherhood (Bratsky) Monastery has been preserved: paraliturgical and school songs, multivoice (partes) vocal concerts, Irmologions. Certainly, Artemy Vedel is considered the greatest among those composers who represented the Kyiv-Mohyla Academy. Unlike other prominent composers of the Ukrainian origin of the 18th century - Dmytro Bortniansky and Maksym Berezovsky - he did not only study for a long time at the academy, but also wrote works for the local choir, where they were immediately executed. | en_US |
| dc.identifier.citation | Кузьмінський І. Музична культура й освіта у Києво-Могилянській академії / Іван Кузьмінський // Київська Академія. - Київ : Дух і літера, 2018. - Вип. 15. - С. 11-60. | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 1995-025X | |
| dc.identifier.issn | 2616-7123 | |
| dc.identifier.uri | https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/15052 | |
| dc.identifier.uri | https://doi.org/10.18523/1995-025x2018155004 | |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.relation.source | Київська Академія. - 2018. - Вип. 15 | uk_UA |
| dc.status | first published | uk_UA |
| dc.subject | спів | uk_UA |
| dc.subject | музичні інструменти | uk_UA |
| dc.subject | музична культура та освіта | uk_UA |
| dc.subject | стаття | uk_UA |
| dc.subject | singing | en_US |
| dc.subject | musical instruments | en_US |
| dc.subject | musical culture and education | en_US |
| dc.title | Музична культура й освіта у Києво-Могилянській академії | uk_UA |
| dc.title.alternative | Music Culture and Education in Kyiv-Mohyla Academy | en_US |
| dc.type | Article | uk_UA |