Від справедливої війни до справедливого миру. Моральні засади та межі компромісів під час війни

Loading...
Thumbnail Image
Date
2025
Authors
Йосипенко, Сергій
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Міркування статті спираються на визначення характеру війни в Україні, яка після агресії РФ 24 лютого 2022 року стала повномасштабною: ця війна поступово набула окремих рис тотальних воєн ХХ століття й перетворилася у війну на виснаження, яка може тривати досить довго. Якщо така війна не закінчиться капітуляцією однієї зі сторін, то найімовірнішим її закінченням можна вважати мирну угоду за участі третіх сторін, яка матиме вигляд компромісу й передбачатиме відмову сторін-учасниць від повної перемоги у війні. Виходячи зі справедливого характеру війни України проти агресії РФ, автор порушує питання, чи можна буде вважати справедливим мир без повної перемоги над агресором та без повного відновлення порушеної агресією справедливості. Спираючись на класичну працю М. Волцера, автор доходить висновку, що відмова від повної перемоги та зупинка бойових дій у момент, коли конфлікт може бути врегульований політичними засобами, цілком відповідає концепції справедливої війни як обмеженої війни. Для встановлення моральних засад та можливих меж компромісу під час війни автор звертається до концепції А. Марґаліта, яка, на його думку, продовжує міркування М. Волцера, окреслюючи можливість компромісу заради миру. Спираючись на сучасні дослідження політичних компромісів, автор аналізує можливі конфігурації компромісів під час війни, їх відмінності від політичних компромісів мирного часу, а також від інших можливих закінчень війни на виснаження, зокрема таких, як капітуляція однієї зі сторін та modus vivendi. Стаття розвиває ідеї М. Волцера та А. Марґаліта про те, що обмеження війни та досягнення компромісу заради миру потребують уточнення вимог справедливості, яке вимагає від сторони, що веде справедливу війну, керуватися при визначенні цілей війни етикою відповідальності, а також дотримуватися засадничого розрізнення добра і зла задля уникнення "гнилих" компромісів.
Description
The article’s reasoning is based on the definition of the nature of the war in Ukraine, which, following the Russian aggression on February 24, 2022, escalated into a full-scale conflict: this war has gradually acquired features of the total wars of the 20th century and transformed into a war of attrition, which could last for a considerable period of time. If such a war does not end with the capitulation of one of the parties, the most likely outcome would be a peace agreement involving third parties, which would take the form of a compromise and involve a renunciation by the participating parties of complete victory in the war. Given the just nature of Ukraine’s war against Russian aggression, the author raises the question of whether a peace can be considered just without a complete victory over the aggressor and without the full restoration of justice disrupted by the aggression. Drawing on the classical work of M. Walzer, the author concludes that renouncing complete victory and halting hostilities at a point when the conflict can be resolved through political means fully aligns with the concept of a just war as a limited war. To establish the moral principles and possible limits of compromises in wartime, the author turns to A. Margalit’s concept, which, in his view, continues Walzer’s reasoning by outlining the possibility of compromises for the sake of peace. Drawing on contemporary research on political compromises, the author analyzes possible configurations of compromises in wartimes, their differences from political compromises in peacetime, and other potential outcomes of a war of attrition, including scenarios such as the capitulation of one of the parties or a modus vivendi. The article develops on the ideas of M. Walzer and A. Margalit, emphasizing that limiting the war and reaching a compromise for peace make necessary to clarify the requirements of justice. This, in turn, necessitates that the party engaged in a just war be guided by the ethics of responsibility when determining war aims, while also adhering to the fundamental distinction between good and evil in order to avoid "rotten" compromises.
Keywords
російсько-українська війна, теорія справедливої війни, справедливий мир, політичний компроміс, моральна оцінка, компроміс під час війни, стаття, Russo-Ukrainian war, theory of just war, just peace, political compromise, moral judgement, compromises in wartime
Citation
Йосипенко C. Л. Від справедливої війни до справедливого миру. Моральні засади та межі компромісів під час війни / Сергій Йосипенко // Філософська думка. - 2024. - № 4. - С. 87-112. - https://doi.org/10.15407/fd2024.04.087