Мова мережевого фольклору як засіб опору інформаційній агресії

Thumbnail Image
Кирилюк, Ольга
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Дух і Літера
Однією з форм емоційного захисту суспільства в умовах інформаційної агресії стає мережевий фольклор. Тому дослідження набору мовних одиниць, уживаних у таких постфольклорних текстах, набуває особливої актуальності, оскільки дає можливість виявити важливі суспільні реакції на події в умовах збройного протистояння та, відповідно, сформовану мовну картину світу. У процесі аналізу виділено головні мовні засоби творення комічного ефекту у змалюванні образу ворога.
Background. Sociological research in 2020 shows that due to Russia’s war in Donbas, most Ukrainians consider this country “an aggressor from which they have to defend themselves.” One of the forms of such defence, or more precisely resistance, is network folklore, which covers the topic of military confrontation. Therefore, the study of a set of linguistic means used in such post-folklore texts becomes especially relevant because it allows identifying important social reactions to events and the formed appropriate language picture of the world. The purpose of this paper is to analyse the linguistic peculiarities of folklore texts in the context of resistance to Russian information aggression. Methods. The theoretical and methodological basis of the study are the concepts of cognitive and psycholinguistics. Structural-semantic methods, as well as discourse and intent-analysis are used. Results. The main way of resistance to hostile information aggression is the humour of network folklore, as it allows devaluing the imposed narratives of others. In the process of analysis, the following linguistic means of creating a comic effect in the studied post-folklore texts are identified: impersonal words that show the enemy as a fictional character or animal (monkey, beetle, separ); euphemisms for the designation of killing the enemies (disposal); “humiliating” lexemes, which show the actions of the enemy as petty and comic (annexation of Crimea as the theft of sausage); puns (Cappuccino – CaPUTINo, ATO – A to!); abusive and slang vocabulary (daty po rohakh – to beat horns); semantic neologisms (vacationer as a “Russian soldier”; porebryk as Russia); lexemes to denote negative phenomena to mock the failures of the enemy (devaluation of the ruble); conceptual metaphors to denote enemies (zombies); spelling the words russia, rashka in the lower case; creation of paradoxes by means of oxymorons or deliberate violation of grammatical norms. Discussion. The set of linguistic means available in the studied texts makes it possible to form appropriate narratives aimed at repelling the armed and information aggression, strengthening the army’s fighting spirit and the moral firmness of society.
інформаційна війна, російсько-українська війна, мережевий фольклор, постфольклор, мова опору, мова ворожнечі, стаття, information warfare, Russian-Ukrainian war, network folklore, post-folklore, language of resistance, hate speech
Кирилюк О. Л. Мова мережевого фольклору як засіб опору інформаційній агресії / Ольга Кирилюк // Мова: класичне - модерне - постмодерне. - 2020. - Вип. 6. - С. 32-49. - https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2020.6.32-49