Концептуальні засади дослідження демографічної резильєнтності українського суспільства
Loading...
Date
2024
Authors
Гладун, Олександр
Курило, Ірина
Шушпанов, Дмитро
Аксьонова, Світлана
Позняк, Олексій
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Теоретичні та практичні аспекти демографічної резильєнтності тривалий час досліджуються закордонними вченими та організаціями. Проте для кожної країни ці питання потребують окремого аналізу та адаптації до конкретних умов. Метою дослідження є визначення місця демографічної резильєнтності та її складових у загальній системі резильєнтності задля формування головних напрямів досягнення резильєнтності українського суспільства в повоєнний період. У дослідженні застосовано абстрактно-логічний, соціологічний, класифікаційно-аналітичний методи та синергетичний підхід. Наукова новизна роботи полягає в формуванні концептуальних засад дослідження демографічної резильєнтності українського суспільства в сучасних умовах. Надано авторське визначення демографічної резильєнтності як здатності за безпечувати зміну поколінь, утримувати бажаний демографічний баланс, підтримувати основні функції та соціальні структури, мінімізуючи негативні наслідки потрясінь та сприяючи відновленню. Запропоновано такі складові демографічної резильєнтності: репродуктивну резильєнтність, резильєнтність статево-вікової структури, сім’ї, окремих соціальних груп, життєзбереження, резильєнтність системи охорони здоров’я та міграційну резильєнтність. Показано взаємозв'язок цих складових із економічною та соціальною резильєнтністю, освітою та реалізацією "демографічного дивіденду". Запропоновано критерії оцінки кожної зі складових демографічної резильєнтності. Резильєнтність системи охорони здоров’я та резильєнтність здоров’я розглянуто як окремі, але взаємопов’язані складові демографічної резильєнтності, кожна з яких є комплексною і перебуває під впливом численних факторів. Міграційну складову проаналізовано у контексті імміграції та еміграції, а також з точки зору розміщення та адаптації внутрішньо переміщених осіб. На демографічну резильєнтність України вплинула як епідемія Covid-19, так і, більш суттєво, повномасштабна російсько-українська війна. Ці події зумовлюють необхідність подальшої кількісної оцінки складових демографічної резильєнтності та розробки конкретних заходів з її посилення.
Description
Theoretical and practical aspects of demographic resilience have been studied by many scientists across different countries. However, for each country, these issues require tailored analysis and adaptation to specific conditions. The purpose of this study is to determine the place of demographic resilience and its components, analyze them with adaptation to Ukraine’s particular conditions in order to form the key directions of achieving the resilience of Ukrainian society in the post-war period. The primary methods used in this research include abstract-logical, sociological, classification-analytical methods and synergistic approach. The novelty of the study lies in the development of conceptual foundations for analyzing the demographic resilience of Ukrainian society in the current context. The authors’ definition of demographic resilience is provided: it is explained as the ability to ensure the change of generations, maintain the desired demographic balance, maintain basic functions and social structures, minimizing the negative consequences of destructions and contributing to recovery. The following components of demographic resilience are proposed: reproductive resilience, resilience of age and sex population structure, family resilience, social or age group resilience, life preservation, resilience of the healthcare system, and migration resilience. The relationships between these components and economic and social resilience, education, and the realization of the "demographic dividend" are analyzed. Criteria for assessing the components of demographic resilience are proposed. Healthcare system resilience and health resilience are treated as distinct components of demographic resilience, yet they are closely interconnected. Both are integrated and influenced by various factors. The migration component is examined in the context of immigration, emigration, and the accommodation and adaptation of internally displaced persons. Demographic resilience in Ukraine has been influenced by both the COVID-19 pandemic and, more significantly, the full-scale Russian-Ukrainian war. Their effects cause the need for further quantitative assessment of the individual components of demographic resilience and the development of specific measures to strengthen it.
Keywords
демографічна резильєнтність, статево-вікова структура, репродуктивність, охорона здоров’я, міграція, стаття, demographic resilience, age and sex population structure, reproductive resilience, healthcare system, migration
Citation
Концептуальні засади дослідження демографічної резильєнтності українського суспільства / Олександр Гладун, Ірина Курило, Дмитро Шушпанов, Світлана Аксьонова, Олексій Позняк // Демографія та соціальна економіка. - 2024. - № 4 (54). - С. 45-64. - https://doi.org/10.15407/dse2024.04.048