Specifics of development of aesthetics studies: between Soviet and Chinese marxism

Loading...
Thumbnail Image
Date
2022
Authors
Turenko, Vitalii
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
The article reveals the features of the formation and functioning of aesthetic research in such two areas of Marxism as Soviet and Chinese. The study identified three key stages in the development of aesthetics in Soviet Marxism – the pre-war (the 1920s and 1930s), late Stalinism and the Khrushchev thaw, and the late period (1970-1980s). It should be noted that in the context of Soviet Marxism, the key tasks were that aesthetics becomes influential and in-demand science, included in the program of "technical progress" and "education of the builder of communism", important ideological, aesthetic, and applied field of philosophy. Therefore, in addition to the fact that purely ideological works were developed within the framework of aesthetic discourse, aesthetics itself in Soviet Marxism was able to develop thanks to contacts with semiotics, psychology, anthropology, cultural history, and sociology. Relying on a selective stream of translations of Western philosophies of art, Soviet aesthetics is beginning to resonate with global trends, which is facilitated by the unspoken consensus of the idea of aesthetics as a part of philosophical and humanitarian knowledge that has its own autonomy. Proved that in China culture and the cultural revolution are inextricably linked with the Marxist projects of critiquing capitalist modernity and building alternative modernity. Aesthetics and culture also were at the center of attention in Chinese Marxist circles. In this respect, the diverse practices and designs of Chinese Marxism are similar to those of Western Marxism or an equally distinct variety of Euro-American Marxist intellectual enterprises. Aesthetic Marxism in China had a dual mission – to criticize the internal contradictions of revolutionary hegemony and to offer a constructive vision of culture in a post-revolutionary society. This is the value of Chinese aesthetic Marxism, the implications of which go beyond China proper in the world of global cultural criticism. Moreover, being non-Western, Chinese aesthetic Marxism deliberately questioned the inherent Eurocentrism of Marxism. If this Eurocentrism is to be challenged and problematized, the questions posed by Chinese aesthetic Marxists cannot be ignored.
Description
Розкрито особливості становлення та розвитку естетичних досліджень у таких двох напрямах марксизму, як радянський та китайський. Було визначено три ключові етапи розвитку естетики в радянському марксизмі – довоєнний (1920–1930-ті роки), пізній сталінізм і хрущовська відлига та пізній період (1970–1980-ті роки). Зазначено, що в умовах радянського марксизму ключовими завданнями було те, щоб естетика стала впливовою і затребуваною галуззю філософського знання, включеною в програму "технічного прогресу" та "виховання будівника комунізму". Утім, окрім того, що розвивалися суто ідеологічні праці в межах естетичного дискурсу, сама естетика в радянському марксизмі змогла розвиватися завдяки співпраці з фахівцями з семіотики, психології, антропології, історії культури, соціології. Спираючись на вибірковий переклад західної філософської думки, радянська естетика починає перегукуватися зі світовими тенденціями, чому сприяє негласний консенсус ідеї естетики як частини філософсько-гуманітарного знання, що має власну автономію. Водночас доведено, що в Китаї культура і культурна революція нерозривно пов'язані з марксистськими проєктами критики капіталістичної сучасності і побудови альтернативної сучасності. Естетика і культура також були в центрі уваги в китайських марксистських колах. У цьому плані різноманітні практики та задуми китайського марксизму подібні до західного марксизму або не менш відмінного різновиду євро-американських марксистських інтелектуальних підприємств. Естетичний марксизм у Китаї мав подвійну місію – критикувати внутрішні суперечності революційної гегемонії та запропонувати конструктивне бачення культури в післяреволюційному суспільстві. Це цінність китайського естетичного марксизму, наслідки якого виходять за межі власне Китаю у світі глобальної культурної критики. Крім того, будучи незахідним, китайський естетичний марксизм свідомо ставив під сумнів притаманний марксизму європоцентризм.
Keywords
aesthetics, Marxism, Chinese Marxism, Soviet Marxism, culture, cultural revolutions, article, естетика, марксизм, китайський марксизм, радянський марксизм, культура, культурні революції
Citation
Turenko V. E. Specifics of development of aesthetics studies: between Soviet and Chinese marxism / Vitalii Turenko // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. - 2022. - Т. 2, № 7. - С. 56-60. - https://doi.org/10.17721/2523-4064.2022/7-10/11