Зінаїда Дехтярьова: "Коли мене хвалили, я казала: то не я, а люди за мене зіграли"

Loading...
Thumbnail Image
Date
2012
Authors
Дехтярьова, Зінаїда
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Зінаїда Миколаївна Дехтярьова (1927—2004) — актриса театру і кіно, народна артистка УРСР (1968). Лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка (1996). 1950 року закінчила Одеське музичне училище. З 1954 працювала у Львівському театрі ПрикВО. Ролі в театрі: Тугіна ("Остання жертва" О.Островського), Ханума (однойменна комедія Цагарелі), Еліза Дулітл ("Пігмаліон" Б.Шоу), Ніла Сніжко ("Барабанщиця" А.Салинського), Валька ("Іркутська історія" О.Арбузова ), Ліка ("Мій бідний Марат" О.Арбузова), Марія ("Марія" А.Салинського), Калугіна ("Товариші по службі" Е.Брагінського, Е.Рязанова), Альдонса ("Людина з Ламанчі" Д.Вассермана, Д.Доріна), Емма ("Берег" Б.Бондарева). Знялась у фільмах: "Солдатка" (режисер В.Денисенко, 1959), "Явдоха Павлівна" (режисер О.Муратов, 1964), "Між високими хлібами" (режисер Л.МІлліонщиков, 1970), "За твою долю" (режисер Т.Золоєв, 1972), "До останньої хвилини" (режисер В.Ісаков, 1973), "Кожен день життя" (режисер Т.Золоєв, 1973), "Багряні береги" (режисер Я.Лупій, 1979), "Весна надії нашої" (режисер Т.Золоєв, 1983), "Злочин з багатьма невідомими" (за повістю Івана Франка "Основи суспільності". Режисер О. Бійма, 1993). ...Відомо: актори не вибирають ролей, а навпаки. Цивілізованість нації визначається її генетичною пам’яттю, сила театру - пошаною до акторів різних поколінь. Порушення цих норм призводить до руйнації: моралі, держави, театру. Зінаїда Дехтярьова, в який би час чи в якій драматургії їй не доводилось творити свої сценічні образи, вносила у кожен з них правду людського духу. Яка, як відомо, є вічною і позачасовою цінністю.
Description
Keywords
кіностудія імені Довженка, Юлія Солнцева, "Мати", Анатолій Олександрович Ротенштейн, театр імені Марії Заньковецької, "Спадщина", "Незабутнє", стаття
Citation
Дехтярьова З. М. Зінаїда Дехтярьова: "Коли мене хвалили, я казала: то не я, а люди за мене зіграли" / бесіду вела Світлана Максименко // Кіно-Театр. - 2012. - № 5. - С. 43-45.